DataLife Engine > Новини Чернівців / life_style > Вітражі власноруч: як буковинка перетворює малювання на склі на психологічне розвантаження

Вітражі власноруч: як буковинка перетворює малювання на склі на психологічне розвантаження

вітражі

Фото надала: Аліна Мостова. На фото: Авторський вітраж намальований на склі.

Чи ловили ви себе на тому, що не можете відірвати погляду від кольорового світла, яке проходить крізь вітражі в історичній будівлі читальної зали Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка чи Вірменської церкви Святих апостолів Петра і Павла?

Складна та багатоступенева праця майстрів-вітражистів заворожує красою. Аліна Мостова із села Шебутинці, що в Дністровському районі, також відчуває натхнення, коли дивиться на вітражне мистецтво. Саме тому вона вирішила створити власні мініатюрні варіації вітражів. Тож почала розмальовувати скло, перетворюючи його на невеликі картини. А кошти, виручені від деяких авторських майстер-класів, збирає на благодійну мету. Наразі збирає кошти на лікування хворого буковинця Матвія.


вітражі

Фото надала: Аліна Мостова. На фото: Аліна Мостова ділиться своїм захопленням про мініатюрні вітражні картини, творчі майстер-класи в та благодійність у Чернівцях.

Вітражний розпис – це створення малюнків на склі. На відміну від класичних вітражів, які виробляють методом спаювання окремих елементів скла, для мальованих вітражів достатньо мати скляну основу, фарби та бажання присвятити кілька годин мистецтву. Такий вид творчості дає змогу промальовувати навіть найдрібніші елементи.

Аліна Мостова малює скільки себе пам’ятає, каже змалку всі поля в зошитах покривала дрібними зарисовками. А в дорослому віці не кидала творчості, хоч ніколи не вчилася мистецтву в художній школі. Малювала по відчуттях. Так вийшло із псевдовітражами.

Спершу писала картини на склі суто для себе. З цікавості випробовувала різні техніки. А в липні в соціальних мережах поцікавилася у чернівчан, чи хотів би хтось спробувати свої сили. Вона шукала однодумців, щоб поділитися досвідом і випробувати новий вид малювання. Не очікувала, що в Чернівцях знайдеться стільки поціновувачів творчого хобі. Згодом буковинка стала наставницею з вітражного розпису.

“Я не є першопрохідницею…”


вітражі

Фото надала: Аліна Мостова. На фото: вітражі створені на майстер-класах Аліни Мостової в Чернівцях.

За фахом Аліна також педагогиня. Сім років викладала в молодших класах. Зараз працює менеджеркою простору "Вільна".

"Насправді, я не є першопрохідницею, це робили задовго до мене, – ділиться Аліна. – Я просто поцікавилася, прочитала достатньо багато інформації, неодноразово спробувала сама. І методом проб та помилок дійшла до певної загальної формули".

Буковинка права технологія імітаційного вітражного розпису існує близько 30–40 років. Наприкінці 1980-х років створили одні з перших вітражних фарб. На ринок вийшли акрилові та сольвентні вітражні фарби, які можна було висушити в звичайній духовці, а контури малювати за допомогою спеціальних контурних паст.

Мистецтво, щоб перемкнути фокус уваги хоча б на декілька годин

вітражі

Фото надала: Аліна Мостова. На фото: процес створення вітражів на майстер-класах Аліни Мостової в Чернівцях.

Найбільша складність у створенні псевдовітражів – нанести рівні лінії за трафаретом майбутнього малюнка. Товщина ліній має становити 0,5–0,7 мм. Процес створення ескізу займає півтори години, ще певний час потрібен для повного висихання контуру. Робота з фарбами – також тривалий процес, адже важливо правильно змішати та поєднати кольори, щоб отримати неповторні відтінки. Готову картину фіксують універсальним закріплювачем – спеціальним лаком.

"Нам зараз надзвичайно важливо перемкнути фокус уваги хоча б на декілька годин, – розповідає жінка. – А вітражний малюнок потребує концентрації уваги й багато часу. Людина повністю віддається цьому процесу".

Мистецтво, не лише вітражне, створює терапевтичний ефект. Творчість фактично змінює нас на нейронному рівні. У мозку відбуваються позитивні метаморфози. До таких висновків прийшли нейронауковці з різних країн світу. У дослідженні Кірстен Вейр, американської медичної журналістки, зібрано чимало статей з цього приводу. Більшість матеріалів підтверджують, що залучення в мистецький процес та його споглядання дозволяє знайти нові сеанси, відчути умиротворення чи налагодити зв’язки з іншими людьми.

Малювання як спосіб дізнатися більше про іншу людину


вітражі

Фото надала: Аліна Мостова. На фото: учасники майстер-класів Аліни Мостової в Чернівцях.

Відвідувачі творчих занять Аліни відтворюють її дизайни або малюють власні. Хтось створює картини з зображенням домашніх улюбленців, а хтось малює портрети найрідніших. Восени, коли почалися блекаути, чернівчани розфарбовують вітражні світильники.

Загалом у сучасному мистецтві будь-яку скляну поверхню можна оздобити розписом. Так декорують: ширми, дзеркала, вікна та вітрини. У такий спосіб прикрашають і предмети побуту: склянки, вази та тарілки.

На майстер-класи з розфарбовування псевдовітражів у Чернівцях приходить молодь віком від 18 до 30 років. Часто це мистецтво стає способом зблизитися. Заняття відвідують друзі, пари чи батьки з дітьми.

"Мистецтво є своєрідним способом дізнатися більше про іншу людину", – зауважує Аліна.

Під час війни буковинка відкрила власний простір – студію вітражного розпису. Каже, що найскладніше було наважитися на можливі ризики: перебої з електрикою та опаленням. Але зазначає, що до всього можна адаптуватися.

Своїм мистецтвом Аліна прагне приносити користь якомога більшій кількості людей.

Цікавий факт


вітражі

Автор фото: Jamieson Gordon. На фото: Вітражі. Коротка історія скляного мистецтва.

Технологія вітражного мистецтва налічує понад 1100 років. Перші згадки про використання кольорового скла збереглися в писемних джерелах Єгипту та Сирії. Одні з перших кольорових вікон з'явилися у візантійському храмі Святої Софії в Константинополі у VI столітті. Тоді шматочки скла вмуровували в прорізи дерев'яних конструкцій.

У XII столітті це мистецтво стало поширеним. Бенедиктинський монах Теофіл Пресвітер описав технологію виготовлення середньовічного вітража. Тоді скло варили у спеціальній печі, одночасно забарвлюючи його в потрібний колір. Кольорові пласти скла розрізали на фігурні деталі. Фрагменти розкладали на дерев'яній дошці відповідно до ескізу, а потім з'єднували за допомогою свинцевих профілів.

У XIX столітті вітражі перестали бути оздобою тільки релігійних святинь і стали частиною світської архітектури та інтер'єрів заможних людей.

Раніше molbuk.ua публікував історію чернівчанки, яка малює картини долонями.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram



Повернутися назад