«Нехай наші гуси підуть на армію»: господиня з Буковини передала військовим 11 птахів

Марія Гливко передала для військових 11 домашніх гусей. Фото: Світлана Масловська

Мешканка села Веренчанка Марія Гливко передала для військових 11 домашніх гусей. Птицю жінка вирощувала на власному подвір’ї, однак цього року занедужала і не могла доглядати за всім господарством. Тож вирішила, що гуси принесуть більше користі на фронті. З них волонтери приготували 36 літрових банок тушкованки. Жартома гусей охрестили "бойовими". Адже вони допоможуть військовим підкріпитися і з новими силами нищити ворога.

Про це ідеться у публікації "МБ", пише molbuk.ua


Найбільшим серед птахів був 11-кілограмовий гусак, якого господиня тримала чотири роки. Він був настільки вдатним, що сусіди навіть зичили його для своїх гусок.

"Той гусак був дуже добрий, і гусята в мене добре виводилися. Пів села від мого гусака гусей розвело", – усміхається господиня.
Інші гуси також були чималими: деякі важили п’ять і більше кілограмів.


Марія Гливко передала для військових 11 домашніх гусей. Фото: Світлана Масловська

"Лікарю, пустіть мене додому, у мене гуси негодовані"

Марія Гливко багато років тримає на своєму подвір’ї домашню птицю. Щороку вирощувала її чимало. Мала ранніх гусенят і добре знала, як за ними доглядати. Та цього року жінка потрапила до лікарні на операцію, після якої вже не мала сили займатися таким господарством.

Коли з Італії приїхала донька Ольга, разом вирішили передати гусей на потреби ЗСУ. Звернулися до односелиці Орисі ЯНЧИК, яка вже багато років допомагає військовим у складі "Заставнівської волонтерської сотні".

"Я у лікарні просилася: “Лікарю, пустіть мене додому, у мене гуси негодовані”. А він: “Забудьте про гусей, вам потрібно берегти здоров’я”. Я кажу доньці: “Олечко, давай зробимо добру справу. Нехай гуси підуть для хлопців. Я розумію, що багато не можу, але чим можемо, тим допомагаємо”. Звернулися до Орисі. Запитали, чи може вона забрати птахів, щоб передати для військових. Вона погодилася", – розповідає "МБ" Марія Гливко.

Жінка сподівається, що навесні, якщо дозволить здоров’я, знову зможе вирощувати гусей.

"Хочу бодай трішки допомогти нашим хлопчикам, бо бачите, яка ситуація. Варто зробити добру справу, бо зло й так само себе робить. Як кажуть старі люди: кожному по нитці – та й буде сорочка", – підсумовує пані Марія.


Марія Гливко передала для військових 11 домашніх гусей. Фото: Світлана Масловська

Орися Янчик родом із Веренчанки. Односельці знають про її волонтерську діяльність і час від часу передають птицю та інші продукти для військових.

Цього разу гусей вирішили забити в селі, адже перевозити таку кількість живої птиці до Заставни було б непросто. Допомогли сусідки пані Марії – жінки зібралися разом і підготували гусей.

"Я попросила жінок по сусідству допомогти, і всі збіглися, порізали птицю. Вже наступного дня ми поставили гусей у піч, щоб приготувати тушкванку", – розповідає Орися Янчик.


Орися Янчик займається волонтерством із 2014 року. Фото: Світлана Масловська

У результаті з 11 гусей вдалося зробити 36 літрових банок тушкованки. Її разом з іншими домашніми стравами найближчим часом передадуть військовим. Продукти на фронт повезуть капелани.

"Ми ще й перець фарширували, голубці робили. Це наша постійна допомога війську. Люди в селі долучаються, хто чим може. Наприклад, староста церкви Василь Бойко вже не раз давав курей, а Іван Финюк улітку передав качок. Ми їх перевозили до Заставни, там готували тушкованки", – розповідає волонтерка.

"Люди хочуть допомагати, але не всі знають як"

Орися Янчик займається волонтерством із 2014 року. Каже, раніше "Заставнівська волонтерська сотня" передавала допомогу на фронт по два-три рази на місяць. Тепер робити це складніше, адже для великих відправлень потрібні значні кошти, а люди менше жертвують.

Водночас волонтерка вважає, що чимало людей готові долучатися до допомоги, але не знають, кому довіряти і куди передавати кошти.

"Є багато людей, які хотіли б допомогти ЗСУ, але не знають, куди і що передати. На жаль, є недовіра, бо трапляються нечесні люди, які наживаються на волонтерстві. А якби допомогу організувати краще, то навіть невеликі внески могли б дати результат. Якщо десять людей здадуть по 50 гривень, це вже 500. За ці гроші можна купити продукти, влітку, зокрема овочі для консервації", – пояснює Орися.

Голова "Заставнівської волонтерської сотні" Марія М’ЯКОТА зауважує, що жителі сіл продовжують допомагати армії домашніми продуктами.

"Люди не перестають вражати бажанням допомогти нашій армії. Хтось не має великих коштів, але вирощує птицю і передає її для військових. Гуси були великі, м’ясо дуже смачне. Ним можна нагодувати багато бійців", – каже Марія М’якота.


Учасниці Заставнівської волонтерської сотні постійно готують смачні страви для воїнів. Фото: Світлана Масловська.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram