Ведмеді з рогозу та народні перевтілення: чим унікальна Маланка на Буковині - відео

Маланка. Скрин із відео

Маланка – це давній карнавальний обряд, що символізує прихід Нового року. Плутанина з датами святкування виникла через зміну календарів. Раніше свято відзначали за юліанським (старим) стилем, де день святої Меланії припадав на 31 грудня. Коли світ перейшов на точніший григоріанський календар, виникла різниця у 13 днів. Через це народна традиція зсунулася на 13-14 січня. Саме в цей час на Буковині проводять основне маланкування, дотримуючись старого обрядового циклу.

Про традиції святкування Маланки на Буковині ідеться у черговому відео від проєкту Культурна кузня, пише molbuk.ua


Коріння свята сягає дохристиянських часів, коли магічними діями закликали врожай та добробут. Згодом церква надала дню релігійного забарвлення, проте маскування та перевдягання залишилися незмінними. На Буковині сформувалися два найбільш самобутні типи цього дійства: Вашківецький та Красноїльський.



Вашківецька Маланка, відома як "Переберія", – це народний карнавал, де панують гумор та сатира. Крім традиційних персонажів, учасники створюють образи на злободенні теми, висміюючи сучасні події. Особливістю Вашківців є масові купання маланкарів у річці наступного дня після свята, що символізує ритуальне очищення.


Маланка. Скрин із відео

Красноїльська Маланка вважається найбільш архаїчною і видовищною, оскільки зберегла давні традиції. Головний акцент тут зроблено на демонстрації сили та магічній величі. Основний сюжет розгортається навколо боротьби "Цигана" та "Ведмедя".

Красноїльські "Ведмеді" вдягають величезні костюми з рогозу. Таке вбрання важить десятки кілограмів, а учасник має постійно рухатися та співати, демонструючи витривалість. Завдяки такому поєднанню культур Маланка стала справжньою візитівкою регіону.


Маланка. Скрин із відео

Точна дата виникнення обряду невідома: одні пов’язують її із заснуванням селища у 1431 році, інші вважають традицію значно давнішою.

Ще влітку починають збирати й сушити рогоз. З нього і виготовляють головного персонажа дійства – ведмедя. У святкуванні зазвичай беруть участь п’ять кутів селища: Путна, Нижня Путна, Тражани, Сус та Дял. Кожен район має власну маланку під керівництвом обраного коменданта, який відповідає за організацію, костюми та музикантів. Саме унікальний образ ведмедя є головною відмінністю, за якою можна впізнати маланку конкретного кута.

Вигляд головного героя – Ведмедя – залежить від району (кута). У Путні костюми з очерету (рогозу) нагадують копиці сіна. У Тражанах і Дялі до них додають велетенські солом’яні крила, прикрашені квітами. Ведмеді з кута Сус мають менші крила у формі серця. Роль Ведмедя виконують лише неодружені хлопці: це почесна, але важка праця, адже костюм важить до 50 кг.
Ведмедів на ланцюгах ведуть Цигани. Більшість із них мастять обличчя сажею.


Маланка. Скрин із відео

Серед інших персонажів виділяються:

• Царі та Цариці: одягнені в національні строї з шаблями. Їхні унікальні корони, розшиті намистом, — робота місцевих майстрів.
• Дід та Баба: традиційні образи в кожухах та масках, які тримають дзвоники й палиці.
• Жиди: впізнавані за високими циліндрами та яскравими халатами. Вони розважають натовп, жартівливо пропонуючи перехожим щось купити.

Дійство починається ввечері 13 січня. Процесія ходить від хати до хати за чітким сценарієм: спочатку віншують Дід та Баба, потім танцюють Царі, а кульмінацією стає танець Ведмедів під удари циганських булав. Фінальна битва маланок відбувається на центральній площі селища наступного дня.


Маланка. Скрин із відео

Сьогодні буковинська Маланка є частиною нематеріальної культурної спадщини України. Наразі триває підготовка документів для її включення до списку ЮНЕСКО, що підтверджує світову цінність цієї автентичної традиції.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram