Від лабораторії до Лас-Вегаса: студент ЧНУ розробляє унікальний прилад для операцій на очах
фото "МБ"
Студент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Андрій БАБІЧ увійшов до 60 студентів з усієї України, відібраних для участі в міжнародній виставці високих технологій Consumer Electronics Show (CES 2027) у Лас-Вегасі. За цим досягненням – роки роботи в лабораторії, власні інженерні розробки й бажання створювати технології, корисні для людей.
Одна з них – термоелектричний прилад для контролю температури рідини під час офтальмологічних операцій, йдеться у публікації "МБ".
Від навчання до справжньої науки
Андрій Бабіч навчається на останньому курсі магістратури кафедри медичної фізики та термоелектрики Навчально-наукового інституту фізико-технічних і комп’ютерних наук ЧНУ. Його спеціальність – прикладна фізика та наноматеріали. Основний напрям наукової роботи Андрія – медичне приладобудування. Над розробкою приладу для офтальмології він почав працювати ще на початку четвертого курсу. Йдеться про пристрій, який дозволяє нагрівати або охолоджувати фізіологічний розчин, що використовується під час операцій на очах.
Навіщо потрібен такий прилад
Під час деяких офтальмологічних операцій лікарі видаляють склоподібне тіло – прозору желеподібну речовину всередині ока. Для підтримання необхідного об’єму в око через трубку подають фізіологічний розчин.
Зазвичай він має кімнатну температуру – приблизно 22–24 °C, тоді як температура всередині ока становить близько 33–35 °C. Така різниця може впливати на тканини та спричиняти небажані фізіологічні реакції. Тому лікарям важливо контролювати температуру рідини.
Раніше для цього використовували лід або теплу воду. Під час тривалої операції це незручно: лід тане, температуру потрібно контролювати, а медикам доводиться витрачати на це додатковий час. Розробка Андрія дає змогу автоматизувати цей процес.
Андрій брав участь у всіх етапах розробки
За словами студента, його робота охопила практично весь шлях створення пристрою – від перевірки ідеї до виготовлення прототипу.
"Легше сказати, чого я не робив, ніж перелічити все, що довелося зробити", – жартує Андрій.
Одним зі складних моментів було програмування мікроконтролерів, якого він фактично навчався самостійно. Проблем додавали знеструмлення: для налаштування й калібрування приладу потрібні були тривалі випробування за стабільних умов. Перший зразок передали на випробування до Інституту очних хвороб і тканинної терапії імені В. Філатова. Фахівці протестували його й надали рекомендації щодо вдосконалення. Зараз пристрій доопрацьовують для наступного етапу випробувань.
Спільна наукова робота
Над розробкою працюють три установи: кафедра медичної фізики та термоелектрики Чернівецького національного університету, Інститут термоелектрики НАН України та МОН України й Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В. Філатова.
Науковий керівник Андрія – Валентин Лисько, виконувачка обов’язків директора Інституту термоелектрики. Важливу роль у медичному напрямі співпраці відіграє Олег Задорожний, заступник директора з наукової роботи Інституту імені В. Філатова. Саме під його керівництвом розвивається напрям застосування термоелектричних технологій в офтальмології.
Завідувач кафедри медичної фізики та термоелектрики Роман КОБИЛЯНСЬКИЙ каже, що така співпраця дає студентам змогу не лише здобувати освіту, а й працювати над реальними науковими завданнями.
"Студенти, які мають бажання, можуть працювати там інженерами, брати участь у наукових проєктах і отримувати зарплату додатково до стипендії", – розповідає Роман Кобилянський.
Важливо, що медичні пристрої проходять складний шлях перевірок – від лабораторних досліджень до випробувань, необхідних для отримання дозволів на використання. Саме тому шлях від прототипу до повноцінного застосування може тривати роками.
Особливо актуальними такі розробки є для офтальмологічних операцій, зокрема для лікування пацієнтів із травмами очей і поранених військових.
Попри насичене навчання, Андрій знаходить час для особистих захоплень. Він грає на бас-гітарі, дивиться фільми й серіали, а ще любить самостійно ремонтувати й створювати технічні пристрої. Нещодавно зібрав домашню зарядну станцію: придбав готовий інвертор, а батареї та систему керування ними зробив самостійно.
Після завершення магістратури Андрій планує вступати до аспірантури.
У майбутньому хотів би очолити власну науково-дослідну команду, мати свої проєкти та керувати їхньою розробкою.
Чернівецькі студенти – на міжнародному рівні
Ще одним важливим досягненням Андрія стало проходження відбору на участь у конкурсі CES 2027 – одній із найвідоміших міжнародних виставок електроніки, інженерії та високих технологій, яка відбудеться в січні 2027 року в Лас-Вегасі (США). З усієї України відібрали 60 студентів. ЧНУ представлятимуть двоє учасників, серед яких Андрій Бабіч.
"Це фактично визнання моїх наукових і навчальних результатів. Це показує, що я перебуваю на досить високому рівні серед українських студентів", – говорить хлопець.
Роман Кобилянський розповідає, що такі можливості мали й інші студенти кафедри. Зокрема, студент третього курсу Ілля Шакун зараз навчається за обміном в університеті міста Лінца в Австрії. Торік аспірант Микола Короп представляв університет на міжнародній конференції з термоелектрики в Японії.
"Коли ти приходиш у лабораторію, паяєш першу схему, і вона починає працювати, потім створюєш щось більше, з’єднуєш усі частини приладу, і він уже дає результат – це дуже надихає. Найважливіше – мати цікавість, шукати рішення й поступово рухатися вперед", – говорить Андрій.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Повернутися назад