Чернівецькій обласній лікарні - 140 років: як створювався медичний заклад - відео
[/url]
До кінця 18 століття на Буковині не існувало жодного стаціонарного шпиталю. Лише після масштабної епідемії холери у 1833 році на пожертви містян відкрили Бюргерський шпиталь на 60 ліжок. Але населення краю стрімко зростало і старий заклад вже не вміщував людей. Тож у 1881 році Буковинський крайовий сейм виділив три гектари землі. Місцем обрали ділянку на тодішній околиці Чернівців — сьогодні це вулиця Головна. Архітектурний задум належав Йозефу Лайнеру — він спроєктував комплекс у дусі неоренесансу: стримані форми, функціональність і увага до деталей.
1 жовтня 1886 року Буковинська крайова публічна лікарня на 250 ліжок прийняла перших пацієнтів. Штат становив 52 медики.
Будівля з перших днів існування відповідала усім санітарним вимогам: враховувалася сучасність вентиляційних систем, створювалися окремі входи для пацієнтів різних категорій та достатній простір для ліжкового фонду. Завершення конструювання відбулося у 1886 році, запустивши нову сторінку медичного чернівецького життя.
На момент відкриття лікарня вважалася однією з найсучасніших. Тут розвивали ключові напрямки медицини: хірургічне, психіатричне та пологове відділення. Пізніше цей список доповнив й інфекційний підрозділ.
Медичний персонал здебільшого складався з випускників Віденського, Львівського та Празького університетів, тож рівень знань і підхід до роботи був винятковим.
У часи Першої світової війни - у 1914 році - лікарня у Чернівцях перетворилася на військовий шпиталь. За швидкий плин часу пусті коридори заповнилися пораненими з передової.
З 1918 до 1940 років, коли на Буковині була румунська влада лікарню перейменували, а частину керівних діячів замінили новими обличчями. Німці та австрійці залишали свої посади, “передаючи естафету” молодому поколінню. Влада мала інші пріоритети, а отже, і фінансування вже не було таким щедрим, як раніше.
Події післявоєнного періоду - 1945-1946 роках - у лікарні почали запроваджувати тісну співпрацю з Чернівецьким медичним інститутом, відкритим у 1944 році. Молодим фахівцям дозволялося тут проходити практику та готувати власні дослідження.
Нині Чернівецька обласна клінічна лікарня є однією із головних буковинських медичних установ. Щороку сюди приходять пацієнти з найрізноманітнішими проблемами, і за останні роки лікувальна установа помітно оновилася. З’явилося сучасне обладнання, як-от магнітно-резонансний томограф, а операційні зали стали більш комфортними й технічно оснащеними.
Лише за минулий рік у лікарні пролікували понад 34 тисячі стаціонарних пацієнтів, провели майже 15 тисяч операцій, більш ніж половина з яких — високої складності. Зокрема запровадили операції з трансплантології.
За матеріалами із сайту Чернівецької обласної лікарні
Читайте новини "МБ" у [url=https://news.google.com/publications/CAAqIggKIhxDQklTRHdnTWFnc0tDVzF2YkdKMWF5NTFZU2dBUAE?hl=uk&gl=UA&ceid=UA%3Auk]Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
До кінця 18 століття на Буковині не існувало жодного стаціонарного шпиталю. Лише після масштабної епідемії холери у 1833 році на пожертви містян відкрили Бюргерський шпиталь на 60 ліжок. Але населення краю стрімко зростало і старий заклад вже не вміщував людей. Тож у 1881 році Буковинський крайовий сейм виділив три гектари землі. Місцем обрали ділянку на тодішній околиці Чернівців — сьогодні це вулиця Головна. Архітектурний задум належав Йозефу Лайнеру — він спроєктував комплекс у дусі неоренесансу: стримані форми, функціональність і увага до деталей.
1 жовтня 1886 року Буковинська крайова публічна лікарня на 250 ліжок прийняла перших пацієнтів. Штат становив 52 медики.
Будівля з перших днів існування відповідала усім санітарним вимогам: враховувалася сучасність вентиляційних систем, створювалися окремі входи для пацієнтів різних категорій та достатній простір для ліжкового фонду. Завершення конструювання відбулося у 1886 році, запустивши нову сторінку медичного чернівецького життя.
На момент відкриття лікарня вважалася однією з найсучасніших. Тут розвивали ключові напрямки медицини: хірургічне, психіатричне та пологове відділення. Пізніше цей список доповнив й інфекційний підрозділ.
Медичний персонал здебільшого складався з випускників Віденського, Львівського та Празького університетів, тож рівень знань і підхід до роботи був винятковим.
У часи Першої світової війни - у 1914 році - лікарня у Чернівцях перетворилася на військовий шпиталь. За швидкий плин часу пусті коридори заповнилися пораненими з передової.
З 1918 до 1940 років, коли на Буковині була румунська влада лікарню перейменували, а частину керівних діячів замінили новими обличчями. Німці та австрійці залишали свої посади, “передаючи естафету” молодому поколінню. Влада мала інші пріоритети, а отже, і фінансування вже не було таким щедрим, як раніше.
Події післявоєнного періоду - 1945-1946 роках - у лікарні почали запроваджувати тісну співпрацю з Чернівецьким медичним інститутом, відкритим у 1944 році. Молодим фахівцям дозволялося тут проходити практику та готувати власні дослідження.
Нині Чернівецька обласна клінічна лікарня є однією із головних буковинських медичних установ. Щороку сюди приходять пацієнти з найрізноманітнішими проблемами, і за останні роки лікувальна установа помітно оновилася. З’явилося сучасне обладнання, як-от магнітно-резонансний томограф, а операційні зали стали більш комфортними й технічно оснащеними.
Лише за минулий рік у лікарні пролікували понад 34 тисячі стаціонарних пацієнтів, провели майже 15 тисяч операцій, більш ніж половина з яких — високої складності. Зокрема запровадили операції з трансплантології.
За матеріалами із сайту Чернівецької обласної лікарні
Читайте новини "МБ" у [url=https://news.google.com/publications/CAAqIggKIhxDQklTRHdnTWFnc0tDVzF2YkdKMWF5NTFZU2dBUAE?hl=uk&gl=UA&ceid=UA%3Auk]Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Повернутися назад