«Білка», яка може бути і на Буковині, і на Київщині: історія виникнення популярної назви українських річок

Фото Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.



Через Буковину протікає дві річки з однаковою назвою "Білка". Документально перші записи про одну з річок з’явилися 273 роки тому. Перша Білка є лівою притокою Сірету, що впадає в нього трохи західніше Сторожинця. Друга річка-тезка – у Сторожинецькому районі впадає в Сучаву. З такою самою назвою в Україні зареєстровано ще шістнадцять річок. Вони протікають в Київщині, Житомирщині, Закарпатті, Львівщині та Хмельниччині.

Така інформація зафіксована в "Словнику гідронімів України" 1979 року, повідомляють в соцмережах Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

Фахівці зауважують, що водотоків з такою назвою може бути ще більше. У документах перші згадки про першу річку з'явились у 1753 році. У басейні Білки налічується 48 малих водотоків, а разом із головним руслом їхня довжина сягає понад 95 км.

“Є тут і місце, де природа вціліла майже без втручання. Біля села Панка, поруч зі зміненим руслом, зберігся острівець первозданності: яглицева діброва, де навесні прокидається трав'яний світ. Цвіте шафран Гейфеля, ростуть рябчик великий, плаун баранець і цибуля ведмежа, усі вони занесені до Червоної книги України”, – зазначили в дописі Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

Чому ж річка на Буковині називається "Білка"?

Саме так у давнину називали річки з прозорою водою. Вона в таких водотоках шумить і піниться на камінні, оголюючи світле глиняне чи піщане дно. Тож річки називали "білими". До такої назви з часом додавали пестливу приставку -к-. Імовірно з часом "Біла" стала "Білкою".

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram