Берег стає лісом, а риба гине: до яких наслідків призвело обміління Дністра

На річці Дністер останніми місяцями фіксують критичне обміління через малозначний притік води. І це вже призвело до негативних змін.

"МБ" розпитав експертів про наслідки і яких прогнозів очікувати.


Керівниця управління Держрибагентства у Чернівецькій області Вікторія Філіпук каже, що це вперше на Дністрі такий малозначний притік води. А дослідження рівня води здійснюються 130 років.

Така ситуація вже порушила водний баланс і загрожує життєдіяльності цілих екосистем.

"Минулими роками навіть у найпосушливіші літні місяці був притік води до Дністра 60-90 м3/сек. І це вважалося мало. Цього року майже усе літо найменші показники були 19-28 м3/сек.. За всю історію спостережень така ситуація – вперше. Через це маємо серйозні проблеми", - каже Вікторія Володимирівна.

Вона пояснює, що водність у Дністрі підвищується від опадів у Карпатах. Цього року і в Карпатах фіксуємо посуху, опадів було мало. Через це майже третина водосховища зайшла у своє природне русло. Вода відійшла від берегів на деяких ділянках на сотні метрів.


Відповідно, скорочення поселень молюска внаслідок зміни гідрологічного режиму, забруднення чи інших антропогенних факторів створює пряму загрозу кормовій забезпеченості та подальшому виживанню цієї зникаючої популяції.

"Звісно, що ця ситуація вплинула на водні біоресурси. У нас під загрозою на сьогодні знаходиться риба вирезуб причорноморський. Цей вид занесений до Червоної книги України. Він вже зник у Польщі, Угорщині, Румунії, Молдові. Його немає у багатьох річках в Україні. Це пов’язано з тим, що риба харчується молюсками дрейсена. Вони загинули у дуже великих об’ємах і риба втратила кормову базу. І це проблема, адже риба гарно розвивається, коли у неї повноцінна харчова база, чиста вода. Крім того, коли молюски гинуть, вони так само виділяють токсини і продукти гниття у воду. Це змінюється хімічний склад води. Все це негативно впливає на життєдіяльність риб. Молюски дрейсена також виконують роль потужного природного біофільтра, здатного пропускати значні об'єми води та затримувати завислі частки, що робить її придатною для очищення водного середовища від широкого спектра забруднень", - пояснює Вікторія Володимирівна.

Через те, що у Дністрі низький рівень води, вона швидко прогрівалася. Тож влітку температура води була вищою за норму.


"Рибоохоронними патрулями влітку 2026 року фіксувалась загибель водних біоресурсів в наслідок низького рівня води та як наслідок задухи, зокрема, щука звичайна - 313 екземплярів, окунь звичайний 19 екземплярів, судак звичайний 17 екземплярів, сом європейський – 1 екземпляр. За попередньою оцінкою, причиною загибелі стали природні чинники, характерні для літнього періоду під час критичного маловоддя: тривала спека, підвищення температури води до близько 33 °C та дефіцит розчиненого кисню, що призвело до виникнення літньої задухи. Найбільш чутливою до таких умов є щука звичайна як холодноводний вид", - каже Вікторія Філіпчук.



Слід зазначити, що навесні напружено проходила й нерестова кампанія.

Фахівці кажуть, що ситуацію можна частково вирішити, якщо почистити притоки Дністра у межах верхів’я річки, зокрема у Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Хмельницькій областях. Це дозволить хоч на якийсь відсоток підняти водність річки.

Вікторія Філіпчук каже, що необхідно забезпечити з осені 2026 року до весни 2027 року поступове підняття рівня води у Дністровському водосховищі. Ініціювати створення робочої групи з опрацювання питання внесення змін до Правил експлуатації Дністровського комплексного гідровузла для подальшого встановлення ощадливого використання водних ресурсів річки Дністер.

Наслідки маловоддя виходять за межі самих водойм, викликаючи ланцюжок змін у довкіллі. У пересихаючих річках суттєво погіршуються умови для існування водних біоресурсів, а зниження рівня підземних вод ускладнює водозабезпечення в сільській місцевості та знижує вологість ґрунтів. У містах дефіцит води створює додаткове навантаження на водопровідну інфраструктуру.

"Після років мілководдя є роки повноводдя. І ми сподіваємося, що наступного року так і буде. Також потрібно ощадливо використовувати воду. Поки що важко щось прогнозувати зі станом біоресурсів, адже таку ситуацію маємо вперше", - зазначила Вікторія Філіпчук.

Для відпочинку стало менше місць

У Національному природному парку "Хотинський" обміління Дністра називають катастрофою. Адже це створило багато проблем у різних сферах.



Начальник відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку "Хотинський" Юрій СТОРОЖЕНКО каже, що такий рівень Дністра бачить вперше, хоча є корінним хотинцем.

"Торік у нас був весняний паводок, і такої сумної ситуації не спостерігалося. Цього року, хоч взимку і були сніги, але весняного паводку не фіксували, принаймні біля Хотина. Тому поступово рівень води почав знижуватися. Посушливе літо лише погіршило ситуацію. Зменшується площа води, глибина – і змінюється середовище. Ця ситуація не сприятлива ні для водних, ні для прибережних екосистем. Бачимо, як змінюється середовище існування водоплавних птахів: їхнього місця харчування, гніздування", – каже Юрій Стороженко.

Береги біля Дністра дедалі більше заростають. Фахівець каже: якщо так триватиме й далі, то за кілька років замість води тут виросте ліс.

"Від обміління вода сильніше нагрівається, зменшується рівень кисню, тому влітку вона цвіте. Цей процес зупинився з першими похолоданнями. Також через падіння води на березі залишилося дуже багато молюсків. На початку літа, коли вони розкладалися, стояв сморід", – згадує Юрій.

У Національному природному парку "Хотинський" багато рекреаційних ділянок втратили актуальність.

"У селі Грушівці рекреаційна ділянка була на березі затоки. Можна було підпливати човнами, рибалити. Зараз вода звідти відійшла, залишивши величезний шар намулу і далеко посередині – невеликий потічок. Там зараз неможливо рибалити. Так само зникло багато місць для купання. Відповідно, зменшилася кількість відпочивальників, – розповідає Юрій Стороженко. – Водність Дністра зміниться, якщо підуть дощі, а взимку буде багато снігу. Адже Дністер живиться переважно талими снігами з Карпат. У такому разі ГЕС матиме змогу набрати воду у водосховище, а не пропускати все транзитом на Молдову. Адже зараз із Дністровського водосховища води спускають більше, ніж отримують, і це теж погіршує ситуацію. Якщо зима буде безсніжною, тоді доведеться спустити все водосховище, і залишиться тільки природна течія Дністра, як до створення ГЕС. Маємо справу зі зміною клімату: зменшується кількість опадів, підвищується температура повітря, тому невідомо, що буде далі. На такі глобальні процеси ніхто не може вплинути. Бачимо, що така ситуація із обмілінням річок спостерігається у всій Європі".

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram