Фехтування, студентські товариства та видатні професори: яким був Чернівецький університет - відео

На початковому етапі в австрійський період структура Чернівецького університету складалася з трьох факультетів. Православний теологічний факультет був єдиним інституційним осередком вищої православної освіти в Австро-Угорщині, де готували духовенство для парафій Буковини і Далмації.

Першим деканом став Василь Митрофанович, а згодом факультет очолював мовознавець Омелян Калужняцький. Юридичний факультет, першим деканом якого став правознавець Фрідріх фон Ліблой, викладав римське, цивільне, карне та державне право. Філософський факультет об’єднував кафедри гуманітарного, математичного та природничого спрямувань.

Про академічну структуру університету, видатних професорів та студентські середовища ідеться у черговому відео від проєкту Культурна кузня, пише molbuk.ua


Завдяки принципам академічної свободи університет залучав науковців світового рівня. На юридичному факультеті працював професор Євген Ерліх, який згодом обіймав посаду декана та ректора; він увійшов в історію як один із засновників соціології права.



Разом із ним криміналістику викладав Ганс Гросс, чиї праці заклали фундамент сучасної наукової криміналістики. На філософському факультеті політичну економію викладав Йозеф Шумпетер – один із найвпливовіших економістів ХХ століття, який саме в Чернівцях написав монографію "Теорія економічного розвитку".


Кафедру історії Східної Європи очолював Раймунд Фрідріх Каіндль – дослідник історії гуцулів та німецької колонізації. Математичний напрямок очолювали професори Лeопольд Гегенбауер та Ганс Ган. Важливу роль в українському національному русі відігравав професор Степан Смаль-Стоцький, який очолював кафедру української мови та літератури.

Політична діяльність студентів у межах університету була офіційно заборонена статутом, тому громадське життя розвивалося через систему національних та крайових спільнот. У жовтні 1875 року виникла загальнокрайова студентська спільнота "Austria". Майже одночасно розпочався процес створення інших національних студентських середовищ. Українці заснували академічне товариство "Союз", яке пізніше розділилося на спілки "Буковина" та "Чорногора".


Румунські студенти об'єдналися в корпорацію "Arboroasa" (згодом – "Junimea"), лідером якої на початковому етапі був композитор Чіпріан Порумбеску. Польські студенти створили товариство "Ognisko", німецькі – корпорацію "Arminia", а у 1891 році виникла перша єврейська студентська спілка "Hasmonea". Перед Першою світовою війною в університету діяло вже 25 подібних спільнот. Вони мали власні статути, уніформу, проводили закриті зібрання та активно впливали на вибори до місцевого сейму.


Крім того, кожна національна студентська спільнота (румунська, німецька, українська, польська, єврейська) мала свої спортивні пріоритети. Головним напрямком було академічне фехтування – абсолютний хіт серед німецьких спільнот ("Arminia", "Teutonia"). Це були не просто тренування, а справжні дуелі на спеціальних шпагах (шлегерах) із суворим кодексом честі.


Оскільки міжвоєнний період відзначався мілітаризацією, студентські товариства (особливо румунські "Arboroasa" та "Junimea") активно займалися стрільбою та військово-спортивним вишколом.


Студенти університету активно грали за відомі міські етнічні клуби, які мали свої потужні спортивні бази в Чернівцях – наприклад, німецький Jahn, єврейський Maccabi, румунський Dragoș Vodă чи українську "Довбуш".


У радянський період ці середовища ліквідували, замінивши їх комсомольськими та профспілковими організаціями.


Читайте також: Від Австро-Угорщини до незалежної України: як змінювався Чернівецький університет - відео

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram