Чи буде дефіцит продуктів: економіст пояснив, чи є причини для паніки

Чи є зараз підстави скуповувати продукти "про запас", від чого залежить стійкість української економіки та чому подорожчання товарів неминуче.

Про це розповідає кандидат економічних наук Богдан Сторощук.


Ми поговорили з фахівцем про те, як працює український ринок, чи варто запасатися продуктами та що насправді визначає економічну стійкість країни.

— Чи є зараз в Україні дефіцит продуктів?

— Говорити про дефіцит продуктів загалом наразі немає підстав. Окремі товари можуть тимчасово зникати з полиць або ставати менш доступними через проблеми з логістикою, виробництвом чи постачанням. Але це не означає системного дефіциту продовольства.
Важливо розділяти реальну нестачу товару і ситуацію, коли люди масово починають його скуповувати через побоювання, що він незабаром зникне.



— Чому досвід минулих років не завжди вчить людей не бігти до магазинів і не скуповувати продукти?

— У кризових ситуаціях люди передусім реагують на ризик. Якщо з’являється інформація про можливі перебої з постачанням, природною реакцією є бажання створити власний запас.
Але проблема в тому, що масова поведінка може сама посилювати проблему. Якщо багато людей одночасно купують значно більше товарів, ніж їм потрібно, полиці справді можуть спорожніти швидше. Людина бачить порожню полицю і сприймає це як підтвердження дефіциту — і купує ще більше.Так формується своєрідне замкнене коло між очікуваннями людей і реальною ситуацією на ринку.

— Як сьогодні працює ринок в Україні? Наскільки він здатний реагувати на такі ситуації?

— Ринок реагує передусім на попит. Якщо попит різко зростає, торгівля намагається збільшити поставки. Але для цього потрібен певний час — товар потрібно виробити, доставити, розподілити між магазинами.
Тому короткострокові стрибки попиту можуть створювати тимчасовий дефіцит навіть тоді, коли загальної нестачі товару немає.
Українська економіка за останні роки навчилася працювати в умовах дуже високої невизначеності. Бізнес перебудовує логістику, шукає нових постачальників, змінює маршрути та способи роботи. Саме ця здатність адаптуватися є важливою характеристикою сучасного українського ринку.

— Від чого залежить стійкість економіки?

— Економічна стійкість — це не лише наявність певної кількості товарів. Вона залежить від здатності економіки продовжувати виробляти, торгувати, перевозити товари та забезпечувати доходи населення навіть за несприятливих умов.
Велику роль відіграє диверсифікація — коли країна, бізнес або окреме підприємство не залежить від одного постачальника, одного маршруту чи одного ринку.
Також важливі підприємництво, конкуренція, логістика, доступ до фінансування та здатність бізнесу швидко адаптуватися до змін.

— Чому подорожчання продуктів та інших товарів практично неминуче?

— На ціни впливає цілий комплекс факторів. Це вартість виробництва, енергоносіїв, логістики, сировини, праці, валютні коливання та попит.
Якщо зростають витрати бізнесу, це рано чи пізно відображається на кінцевій ціні товару.
Водночас подорожчання окремих продуктів не означає, що всі товари повинні дорожчати однаково або одночасно. На різних ринках ситуація може відрізнятися залежно від конкуренції, пропозиції та витрат виробників.

— Чи можна зекономити, якщо вже зараз закупити більшу кількість продуктів?

— Тут усе залежить від конкретного товару і його терміну зберігання. Якщо йдеться про продукти, які людина гарантовано використає, певний запас може бути цілком раціональним.
Але скуповувати великі обсяги лише через страх майбутнього дефіциту — не завжди економія. Частину продуктів можна не встигнути використати, вони можуть зіпсуватися, а гроші фактично будуть заморожені в запасах.
Тому краще оцінювати не емоційний страх перед можливим подорожчанням, а власне споживання і реальну потребу.

— Чому, на вашу думку, найбільше потрібно розвивати малий і середній бізнес?

— Малий і середній бізнес є важливою частиною економіки, тому що він створює робочі місця, забезпечує конкуренцію і дозволяє економіці бути більш гнучкою.
Великі підприємства мають значні ресурси, але саме велика кількість малих і середніх компаній може швидше реагувати на зміни попиту та знаходити нові ніші.

— Чому важливо критично оцінювати інформацію про можливий дефіцит?

— Тому що в кризових ситуаціях інформація сама стає економічним фактором. Чутки та неперевірені повідомлення можуть змінювати поведінку споживачів, а отже — і ситуацію на ринку.
Тому варто дивитися не лише на емоційні повідомлення чи фотографії порожніх полиць, а й на причини ситуації: чи є проблеми з виробництвом, постачанням, логістикою, чи це наслідок короткострокового ажіотажного попиту.
Критичне мислення в такій ситуації — це не ігнорування ризиків. Це вміння відрізняти реальний ризик від припущення.

— Чи може через можливі перебої із постачанням збільшитися торгівля "з тротуарів"?

— Такий сценарій можливий, якщо виникатиме дефіцит окремих товарів або порушуватимуться звичні канали постачання. У кризових умовах люди й бізнес шукають альтернативні способи купівлі та продажу.
Але зростання стихійної торгівлі саме по собі не означає системної проблеми з продовольством. Важливо розуміти причини такого явища та умови, в яких воно виникає.

— Який головний висновок ви б зробили для пересічного споживача?

— Не варто ігнорувати економічні ризики, але й не потрібно реагувати на кожен інформаційний сигнал панічною скупкою товарів.
Українська економіка працює в складних умовах і продовжує адаптуватися. Для споживача найраціональніша стратегія — планувати власні витрати, купувати необхідне, стежити за перевіреною інформацією та не дозволяти ажіотажу визначати власну поведінку.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram