Від дерев’яної церкви до шахового клубу: історія собору Параскеви у Чернівцях - відео

Скрин із відео

Кафедральний собор преподобної Параскеви Сербської – це перший мурований православний храм у Чернівцях, освячений 1862 року. Будувати собор почали 1844 року за проєктом архітектора Павловського у псевдороманському стилі. Його звели на місці старої дерев'яної церкви XV-XVIII століть, престол якої досі позначає мармуровий хрест навпроти входу.

Історію храму розповідають у черговому відео від проєкту "Культурна кузня", пише molbuk.ua


Неофіційно церкву Параскеви називали "Митною", оскільки за молдовсько-турецьких часів поруч діяла митниця. Очевидно, частина її зборів збиралась на храм. Стара дерев’яна споруда простояла до початку 1840-х років, а довкола неї, за давнім звичаєм, діяв цвинтар. Уже 1844 року на цьому ж місці – на розі сучасних вулиць Головної та Заньковецької – розпочалося будівництво нового мурованого храму.



Багато зусиль та власних коштів у будівництво вклав настоятель храму. Він довів споруду до даху, але далі фінансування закінчилося. У підсумку завершити роботи, які затягнулися майже на двадцять років, допоміг Буковинський православний релігійний фонд.

Освятив собор буковинський єпископ Євген Гакман. Присвята храму стала даниною святій Параскеви, мощі якої спочивають у румунських Яссах. Вона й досі залишається надзвичайно шанованою серед православних Буковини, Молдови та Карпатського регіону.

У 1890 році через недбалість служителя в церкві спалахнула пожежа, яка знищила інтер’єр і частину іконостасу. До його відновлення долучився відомий буковинський художник Євген Максимович, який власноруч написав 15 ікон. Настінні ж розписи та позолоту реставрував Йоган Післер.

У церкві Святої Параскеви службу Божу завжди правили українською мовою. Її прихожанами були письменник Юрій Федькович, викладачі місцевих гімназій та університету. Саме тут майбутній митрополит Євген Гакман хрестив дітей, а згодом у храмі відспівували письменника й композитора Сидора Воробкевича.


Саме в церкві Святої Параскеви відбулася подія, що відродила українську національну свідомість на Буковині. Місцеві русини вперше чітко заявили про свою приналежність до української нації. Це сталося 29 лютого 1864 року під час урочистого вшанування 4-х роковин смерті Тараса Шевченка. Ідея панахиди народилася у гімназистів та семінаристів, які відкрили для себе творчість Кобзаря завдяки викладачам. Богослужіння відправив отець Сидір Мартинович, а участь у ньому взяли як православні, так і греко-католики.

Цього року митрополита Євгенія Гакмана, офіційно причислили до лику святих у чині святителя. Відповідну постанову підписав Священний Синод ПЦУ. Урочистий акт прославлення відбувся 5 липня 2026 року під час святкової відправи у соборі святої Параскеви Сербської в Чернівцях, яку провів Предстоятель церкви Блаженнійший Митрополит Епіфаній.


За радянських часів храм закрили, знищивши та замалювавши всі настінні фрески. Тривалий час приміщення використовували як склад, а згодом перетворили на шаховий клуб. На подвір'ї також знищили хрест із румунськими написами. Вірянам будівлю повернули лише в роки перебудови. На той момент від усього інтер'єру вціліли тільки великий дзвін та центральне панікадило.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram