«Їм потрібна сім’я»: як у Чернівцях допомагають дітям, які залишилися без батьківського піклування

В ігровій кімнаті – чимало іграшок і книг. На столиках лежать олівці й фломастери, поруч – розмальовки з казковими героями. На полицях можна побачити дитячі саморобки й речі, які нагадують про маленькі перемоги вихованців: хтось уже має кубок за свої успіхи.

Нині в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей у Чернівцях перебувають 13 дітей віком від 6 до 16 років. Для них тут намагаються створити звичний розпорядок – із навчанням, заняттями, допомогою фахівців і відпочинком.

Це діти, які з різних причин опинилися в складних життєвих обставинах і на певний час залишилися без належного батьківського піклування.


Про те, як працює центр, хто сюди потрапляє та яку допомогу отримують діти "МБ" розповіла директорка Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби в справах дітей ОДА Жанна ЯНЧУК.



Тут діти можуть перебувати цілодобово

Діти проживають тут цілодобово, отримують шестиразове харчування, одяг, засоби гігієни та все необхідне для побуту.
"Ми надаємо педагогічну, психологічну підтримку, за потреби – медичну", – розповідає Жанна Янчук.

У центрі працюють психологи, педагоги, вихователі, медсестри й лікар-педіатр. Також є працівники, які залишаються з дітьми у вечірній і нічний час.

Діти, які перебувають у центрі можуть залишатися тут до дев’яти місяців. За цей час служби мають з’ясувати обставини в родині й визначити подальше влаштування дитини.

Серед них є сімейні групи. Зокрема, нині в центрі перебувають п’ятеро дітей з однієї родини. Для них планують створити дитячий будинок сімейного типу.

"Наразі триває етап добору кандидатів у батьки-вихователі. Очікуємо, що на цю сімейну групу будуть кандидати", – розповідає Жанна Янчук.

Окремо центр надає послугу денного перебування. У такому випадку дитина не вилучається з родини, але регулярно працює з психологами та педагогами. Такі діти можуть отримувати допомогу до року.

Хто потрапляє до центру

Найчастіше сюди скеровують служби у справах дітей. Спочатку для дитини намагаються знайти патронатну сім’ю. Якщо такої змоги немає або йдеться про велику сімейну групу, дітей можуть скерувати до центру.

Також дітей можуть доставити правоохоронці. Це трапляється, коли дитину знаходять без нагляду, є інформація про можливе насильство.



У деяких випадках дитина може звернутися по допомогу самостійно.

За словами Жанни Янчук, цього року таких випадків ще не було. Торік був один випадок самостійного звернення дитини. Ще раніше – три.

"Дитина, знаючи про наш заклад, має право звернутися сама", – каже директорка.

Діти, які приїхали через війну

Після початку війни до центру потрапляли і діти з місць, де тривали бої.

Одними з перших були четверо дітей із Маріуполя, яких евакуювали наприкінці березня 2022 року. Їхня бабуся, яка була їхньою опікункою, змогла посадити дітей в евакуаційний автобус. Згодом вона виїхала та забрала їх.

Також до Чернівців перевезли дітей із центру в Торецьку. Вони перебували тут понад пів року, після чого їх перевели до іншого евакуйованого закладу. Були й діти з Луганщини.

"Перші дітки, які приїхали з Маріуполя, багато розповідали про те, що бачили дорогою. Ми намагалися дуже обережно з ними працювати, щоб зайве не травмувати", – пригадує директорка.

Були випадки, коли батьки після переїзду не могли належно виконувати своїх обов’язків. У таких ситуаціях дітей тимчасово влаштовували до центру.

Найважливіше – щоб дитина потрапила в сім’ю

Серед великих ведмедиків, які сидять на дивані, хлопчик читає книгу. Неподалік дитина щось розповідає виховательці. Ще хтось бігає кімнатою.

Діти по-різному звикають до нового місця.



За словами Жанни Янчук, діти часто самі обирають працівника, якому найбільше довіряють. Це може бути психолог, вихователь.
"Ми стараємося, щоб кожна дитина була відкрита, щоб вона сміливо говорила про те, що її турбує", – каже директорка.

Директорка наголошує: якщо дорослі чують, що дитина може перебувати в небезпеці, про це варто повідомляти поліцію. Навіть якщо достеменно невідомо, що відбувається за зачиненими дверима.

Однією з щемливих історій, яку пригадує директорка центру, є історія хлопчика з особливостями розвитку. Коли він потрапив до центру, мав дуже обмежений словниковий запас та потребував значної допомоги.

Під час перебування тут із ним працювали фахівці. Згодом хлопчик навчився спілкуватися простими фразами, просити та дякувати, краще взаємодіяти з іншими.

Пізніше його влаштували до дитячого будинку сімейного типу.

"Будь-яка дитина, яка потрапляє в сім’ю, для мене особисто і для всіх наших працівників – це радість. Ми розуміємо, що будь-який заклад, яким би хорошим він не був, залишається закладом. А дитині потрібна сім’я", – говорить Жанна Янчук.

Чим можна допомогти

У центрі кажуть, що необхідним одягом та іграшками діти забезпечені.



Зараз, за словами директорки, не зайвими були б індивідуальні пляшки для води для дітей, які ходять до школи.

Приносити допомогу в центр можна, однак інформація про дітей, які тут перебувають, є конфіденційною. Фото чи відеозйомка дітей також можлива лише з дотриманням їхніх прав і відповідних дозволів.

Довідка

Центр працює у Чернівцях із 1997 року. Спочатку це був притулок для неповнолітніх, а у 2019 році заклад реорганізували у Центр соціально-психологічної реабілітації дітей.

2021 рік – у центрі перебувало 73 дитини
2022 рік – 82 дитини
2023 рік – 87 дітей
2024 рік – 81 дитина
2025 рік – 59 дітей

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram