Перший потяг, розкішний модерн і «Сім-сорок»: як змінювався вокзал Чернівців - відео

Безумовно залізничний вокзал не скоро б з’явився в Чернівцях без розвитку залізниці в Австро-Угорській імперії, до якої належала Буковина. У 1841 році в імперії було затверджено програму розвитку залізниць, а вже у 1863 році колію з Відня проклали до Львова, згодом продовживши її до Чернівців.

Історію появи та розвитку залізничного вокзалу у Чернівцях розповідають у черговому відео від проєкту "Культурна кузня", пише molbuk.ua


1 вересня 1866 року сотні підданих імперії здійснили історичний 12-годинний вояж, ставши першими пасажирами "цуга" сполученням Львів – Чернівці. На кожній із дев’яти проміжних станцій дебютний рейс зустрічали великі натовпи. Якщо перша буковинська лінія мала лише 24 км, то на початок ХХ століття мережа залізниць регіону розрослася до 530 км. Це вивело Буковину в лідери залізничного розвитку.



Залізниця дала потужний поштовх розвитку міста та зростанню його промислової зони. У низинній частині Чернівців з’явилися парові млини, пивоварні, деревообробний та цукровий заводи, а також зернова біржа. Стрімкий розвиток вимагав нової, просторої будівлі вокзалу, що відповідала б статусу крайової столиці.

Попри успіх, перша будівля вокзалу мала суттєві недоліки та незручності. Проблеми загострилися на початку ХХ століття, коли пасажиропотік зріс до 500 тисяч осіб. Окрім того, вокзал був важливим логістичним вузлом: через активний експорт деревини тут діяли митний пост і склад.


На відміну від інших міст на сході Австро-Угорщини, де вокзали модернізували, залізниця в Чернівцях залишалася занедбаною. Через занепокоєння громади, у 1900 році місцева влада звернулася до профільного міністерства у Відні з вимогою реконструкції.
Зведення нової будівлі розпочалося, Упродовж 1904-1905 років дирекція залізниць викупила необхідні ділянки. Роботи очолив архітектор Моріц Еллінг, які тривали трохи більше 3 років. Будівництво ледь не зупинив зсув ґрунту неподалік, проте його вчасно стримали підпірною стіною.

Вокзал у стилі модерн обладнали за найновішими досягненнями транспортного зв’язку. Двоповерхова споруда має форму витягнутого прямокутника з 20-метровим куполом над центральною частиною. Фасад прикрашає скульптурна група: на вершечку фронтона височіє богиня-вісниця Ірида, яку оточують чотири ангели з квітами та стрілами в руках. Центральна зала вокзалу оздоблена позолоченим орнаментом і пишними гірляндами. Оздоблення стін логічно завершують стилізовані колеса – символ безкінечності руху.


Залізничний міст через Прут також модернізували, він мав надзвичайно імпозантний вигляд і був справжньою гордістю чернівчан. Завдяки оригінальності конструкції споруда здобула міжнародну популярність – її світлини часто публікували у провідних закордонних журналах.

Чернівецький вокзал зазнав значних руйнувань у часи Першої світової війни, його відновлення завершили лише у 1920 році. Взагалі під час війн залізниця відігравала якщо не вирішальну, то значну роль у ході бойових дій. Контроль над залізницею давав значну перевагу. Під час Другої світової війни будівля суттєво не постраждала, тому ремонтні роботи у 1945 році були нетривалими.

Для багатьох чернівчан вокзал слугував справжнім атракціоном. Кожен "цуг" о 7:40 оркестр проводжав веселою мелодією. Як стверджував Василь Селезінка, знаменита "Сім-сорок" є саме чернівецькою мелодією, що народилася на пероні вокзалу. Ця жвава композиція найбільше подобалася численним містянам, які щоранку збиралися послухати виступ музикантів.

Сьогодні цю традицію відроджують за допомогою аудіозаписів: кожен пасажирський потяг відправляється під популярні буковинські мелодії, даруючи гостям музичне прощання.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram