«Вся надія була на нього...»: історія захисника з Буковини Миколи Будея, який загинув під Бахмутом

Фото з мережі

Марія Будей із села Старий Вовчинець Кам'янецької громади сама виховала єдиного сина Миколу. Він народився 22 травня 1985 року. Закінчив Чернівецький професійний ліцей залізничного транспорту. Працював будівельником, хоча мріяв стати провідником у потягах.

Микола служив старшим солдатом у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс". 28 липня 2022 року його не стало під час боїв поблизу села Берестове Бахмутського району Донецької області. Йому було 37 років. Поховали Миколу у рідному Старому Вовчинці.

Про це ідеться у публікації "МБ", пише molbuk.ua


Для матері ця втрата особливо болюча, адже вона сама виховувала сина. Батько Миколи також помер у 37 років.

"Мені дуже тяжко, бо я його сама виховала. Дуже хороший хлопець був, ніколи нікого не ображав. Ми дуже добре жили", — згадує жінка.


Фото molbuk.ua

Останню розмову із сином вона пам’ятає донині. Вранці вони поговорили телефоном. Микола пообіцяв перетелефонувати пізніше.

"Вранці, о восьмій годині, я з ним розмовляла. Він сказав: “Мамо, я вам передзвоню, бо копаю окопи”. Я дуже чекала його дзвінка ввечері, але його не було", — згадує мати.

Того дня біля Миколиної хати рідні збирали сіно. За словами пані Марії, воно раптом загорілося. Пізніше жінка дізналася: приблизно в цей час її син загинув.

Наступного ранку, коли Марія Будей ішла на роботу в лікарню в селищі Глибока, де працює молодшою медсестрою, їй зателефонував військком.

"Я ще зайшла в капличку. У душі все розривалося. Було відчуття, що щось сталося. І саме тоді мені повідомили страшну звістку. Дівчата на роботі плакали, почувши це, бо всі знали мого сина", — розповідає Марія.

Втрата не перестає нестерпно боліти.

"У мене такий біль у душі. Вся надія була на сина — і все закінчилося..." — схлипує мати.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram