Через Буковину протікає “метеозалежна” річка з норовливим характером: де саме

Через територію Буковини простягається норовлива "метеозалежна" річка Путилка. Вона чутлива до зміни: у сонячну погоду тиха, спокійна, мілководна, а в дощі за кілька годин може перетворились на бурхливий потік.

Про це повідомили в соцмережах Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.



Путила – права притока Черемошу, впадає в нього в Усть-Путилі. Сама по собі невелика, вузька й мілка. Але такий стан зберігає до першої доброї зливи.

У гідрології для таких річок є науковий термін – "flashy rivers", або "норовливі", "спалахові". Як правило, саме великі річки спокійніші. Тоді, як малі – швидше й гостріше реагують на дощі. Причина – круті схили в поєднанні з густою мережею приток.



“Ефект підсилює й ґрунт: скелясті й неглибокі схили майже не пропускають воду вглиб, натомість струмок глибиною п'ятнадцять сантиметрів здатен за годину перетворитися на бурхливу річку…

Путилка – майже підручниковий приклад цього "діагнозу". Її належність до карпатського "клубу метеозалежних" зумовлена мішаним живленням з переважанням дощового – тож стан річки залежить передусім від атмосферних умов, а не від сезону. Друга причина – в особливостях водозбору, а точніше в розгалуженій мережі приток, яка миттєво передає річці будь-яку зміну погоди. І ця система вражаюче густа: за архівними гідрографічними описами, у Путилки є чотири притоки довжиною понад 10 кілометрів і ще 194 – коротших. Рипень, Сторонець, Дихтинець, Демен, Лустун, Фошки, Поркулин, Бісків і десятки безіменних струмків – переважна більшість з них у сонячну погоду тихі та спокійні”, – зазначають у дописі управління.

У її водах водяться струмкова форель, дунайський лосось, карпатська марена, харіус європейський.



Два століття тому притоки Путилки та її бурхливу природу використовували для лісосплаву. Саме тут у ХІХ столітті почали будувати кляузи (гамори): греблі, що тижнями накопичували воду. Спуск накопичених штучно вод викликав у річці різкий "напад" повноводності. За допомогою нього проштовхували плоти вниз до Черемошу.

“Перша така гребля з'явилася 1869 року на притоці Рипень – задокументований факт, який започаткував масштабні гідротехнічні роботи в гірській Буковині. Останній бокор пройшов Черемошем 11 серпня 1979 року – відтоді лісосплаву на цих річках більше нема”, – написали в управлінні.

Фото Олександра Шкурідіна.

Раніше molbuk.ua повідомляв про те, що в річках Буковини водиться рідкісна риба, яка страждає від забрудення та надмірного вилову.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram