Чому обвалилася Хотинська фортеця: фахівці досліджують причини руйнування муру

Фото з соцмереж

На дослідження причин та розробку проєкту реставрації держава виділила майже три мільйони гривень. Що відбувається зі стародавніми мурами та чи можна їх урятувати?

Про це ідеться у публікації "МБ", пише molbuk.ua


Навесні у Хотинській фортеці серед білого дня обвалилася частина західного оборонного муру. Це сталося 17 квітня. А п’ятого серпня на аварійній ділянці осипалися ще кілька зубців.

Нині розробляють науково-проєктну документацію, яка має допомогти встановити остаточні причини руйнування фортеці та визначити, як стабілізувати й відреставрувати пошкоджену ділянку.

Як навесні пояснювала "МБ" директорка державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця" Єлизавета БУЙНОВСЬКА, обвал міг бути спричинений одразу кількома факторами.

"Стіна всередині не є суцільним монолітом. Зовнішнє і внутрішнє облицювання кам’яне, а всередині все забито так званою цем’янкою – сумішшю цегли, вапна, піску та дрібного каміння. Через рясні дощі, а потім морозну зиму все це всередині замерзло, а навесні відтануло. У результаті кам’яна кладка посипалася", – пояснювала.

Серед можливих факторів вона також називала перепади рівня води через роботу Дністровської ГЕС та вібрації, пов’язані з російськими обстрілами.

"Під фортецею розташовані карстові печери. Коли вони наповнюються водою, замок стоїть. Коли воду спускають, зрозуміло, що такий тоннаж просідає. Також вплинули нещодавні російські атаки по Хотину. Вібрації відчувалися і у фортеці, що в сукупності призвело до плачевних наслідків", – зазначала Є. Буйновська.

Водночас остаточні причини руйнування ще не встановлені.

Як повідомили в адміністрації заповідника у відповіді на запит "МБ", остаточні висновки зроблять після комплексних наукових досліджень, які проводять у межах розроблення науково-проєктної документації.

В адміністрації також зазначали, що до 16 квітня західний оборонний мур перебував у задовільному технічному стані, тому кошти на його реставрацію не виділялися.

На дослідження виділили майже три мільйони

Після обвалу Міністерство культури України виділило майже три мільйони гривень на дослідження причин руйнування західного муру та розробку проєкту реставрації, повідомив перший заступник міністра культури Іван ВЕРБИЦЬКИЙ.

За його словами, обвал стався над мокрою плямою, яка, судячи з історичних фото, формувалася ще наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть. Саме на цій ділянці у 1769 році під час військових дій влучання ядра вже спричинило обвал зовнішнього шару стіни.
Серед інших можливих причин І. Вербицький називає коливання рівня води у Дністрі та рух підземних вод під фортецею, а також можливий вплив низькочастотних вібрацій, пов’язаних із війною.

Після квітневого обвалу аварійна ділянка втратила частину опори. Внаслідок подальшого руйнування повністю втрачено чотири мерлони – зубці оборонного муру.

Для дослідження заповідник замовив в інституту "УкрНДІпроектреставрація" два комплекти науково-проєктної документації. Один стосується водовідведення та усунення можливої причини руйнування, другий – відновлення муру.

Фахівці вже провели неруйнівні інженерно-геофізичні дослідження – георадарне та 3D-лазерне сканування. Вони мають допомогти виявити приховані порожнини, тріщини та деформації в масиві муру.

Подальші роботи ускладнюють висота оборонних мурів – понад 40 метрів – та їхнє розташування над каньйоном.

Результатом досліджень має стати комплекс технічних рішень для стабілізації та реставрації пошкодженої частини фортеці.

"Тут міг спрацювати комплекс причин"

Асистент кафедри всесвітньої історії ЧНУ Микола ІЛЬКІВ входив до складу комісії, яка досліджувала стан фортеці.

За його словами, члени комісії були фактично одностайні в тому, що однією з основних причин руйнування могли стати замокання та подальше розмерзання муру.

"Волога потрапляла в товщу стін, потім вдарили сильні морози, і лід розштовхував та розтріскував мур зсередини", – пояснює історик.

Він звертає увагу і на особливості конструкції фортеці. Зовнішні частини муру виконані з ґрунтовнішої кам’яної кладки, тоді як усередині є забутовка з розчину та рваного каменю.

"На відео першого обвалу було чітко видно, що там не просто стіна падає, а висипається щось, як пісок, сиплеться пилюка", – каже Микола Ільків.

Водночас, за його словами, не варто пов’язувати обвал лише з відомою мокрою плямою на стіні.

"Якщо уважно придивитися, пляма на місці. Обвал стався над нею, там, де того замокання не було", – зазначає історик.

Він наголошує: на стан фортеці впливає багато факторів. Зокрема, після створення Дністровського водосховища у 1980-х роках скельна порода, на якій стоїть замок, почала вбирати більше вологи.

"Якщо режим вологи та температури стабільний, воно себе і поводить стабільно. Якщо ж вода підійшла, відступила – порода більше набрала вологи, більше просохла. Тож руйнування може посилюватися", – пояснює Микола Ільків.

Ще однією проблемою він називає стан скельної основи з боку Дністра, яка витримує величезне навантаження мурів.

Небезпека була і раніше

За словами історика, ризики руйнування фортеці фахівці відстежували не один рік. За останні 10–15 років проводили кілька обстежень, зокрема за участю фахівців міністерського рівня.

На стінах встановлювали спеціальні маячки, які дозволяють стежити за їхнім станом і зміщенням тріщин. Досліджували також можливості відведення атмосферних опадів із внутрішнього двору замку.

Однак повністю усунути всі фактори, які впливають на пам’ятку, надзвичайно складно.

Серед них Микола Ільків називає і вібрації. Це можуть бути як наслідки бойових дій, так і природні фактори. За останні десятиліття в регіоні фіксували землетруси, які люди не відчували, однак вони потенційно можуть впливати на давні конструкції.

"Тут міг спрацювати цілий комплекс причин. І оце вимерзання – тільки одна з них", – каже історик.

Найбільше питання зараз – не лише встановити причину обвалу, а й зрозуміти, як запобігти подальшому руйнуванню.

"Обсяги тих обсипань і сама монументальність фортеці такі, що технічно це дуже важко робити. Підготовчі роботи можуть бути набагато тривалішими і складнішими, ніж саме виконання", – зазначає він.

Фахівець наголошує, що такі проблеми виникають і в інших середньовічних фортецях. Зокрема, за кордоном до їхнього вирішення залучають навіть іноземних спеціалістів, адже кожна така пам’ятка має свої особливості. Тож нині Хотинська фортеця чекає на результати досліджень. Вони мають показати, що відбувається з оборонними мурами та які інженерні рішення допоможуть зберегти пам’ятку.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram