160 років від дня народження Кайндля: як учений досліджував Буковину

Фото molbuk.ua

31 серпня виповнюється 160 років від дня народження відомого австрійського історика, визначного буковинознавця, етнографа, фольклориста, педагога, громадського діяча, автора близько 300 наукових праць із буковинської тематики, професора і ректора Чернівецького університету Раймунда Фрідріха Кайндля.




З цієї нагоди у обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки "Урбаністичні дослідження Р. Ф. Кайндля", а також
наукова доповідь кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника музею Миколи Ільківа "Археологічні старожитності Чернівців та околиць в дослідженнях Р. Ф. Кайндля".


Про це повідомляє molbuk.ua


На виставці представлені оригінали книг, статей науковця, які публікувалися наприкінці 19 - на початку 20 століття. Чимало таких краєзнавчих розвідок, присвячених як Чернівцям, так і Буковині загалом, Раймунд Фрідріх Кайндль публікував у музейному щорічнику, або щорічнику крайового музею, як він тоді називався.

У музеї представлена колекція таких примірників за різні роки видань із вміщеними у ньому такими розвідками історика.
Серед них - видана у Відні у 1894 році книга “Гуцули: їхнє життя, звичаї та народні перекази”, видана у тому ж Відні книга “Наш рідний край Буковина”, розвідка Р. Ф. Кайндля “Жучка”, прочитана Кайндлем доповідь на щорічних зборах Буковинського товариства краєзнавчого музею “Кайзер Йозеф ІІ та його відношення до Буковини”.


Також - його фундаментальна праця "Історія Чернівців: від найдавніших часів до сьогодення", опублікована 1908 року, яка досі залишається одним із найважливіших досліджень минулого міста.



Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття Р.Ф. Кайндль активно займався археологією, досліджував давні пам’ятки краю та став одним із першовідкривачів археологічних знахідок середньовічних старожитностей Буковини. Про деякі з них розповів у своїй доповіді науковець Микола Ільків.



Р. Ф. Кайндль, зокрема, описав у своїх працях курганний могильник в околицях Глибоки, розкопки кургану в Нижньому Городнику, бронзові сокири зі скарбу Прилипче, керамічні та кістяні вироби з багатошарового поселення Шипинці-Баличанка, руїни Цецинського замку, рицарський меч, знайдений у річці Прут біля Чернівців, знаряддя кам'яної доби, посуд та багато іншого.


Найважливіше у працях Р. Ф. Кайндля, на думку Миколи Ільківа, - це те, що він, змальовуючи знахідки, описував їхню фіорму, розмір, опрацьовував різні зібрання, використовував археологічні знахідки як історичне джерело. Також наводив характеристику довколишніх природних умов та їх впливу, використовував дані топоніміки.

Як зазначає Микола Ільків, праці Р. Ф. Кайндля зберігають свою значну історіографічну цінність і по сьогодні.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram