Як громадам Буковини залучати кошти на розвиток: головні поради експертів

Щоб розвиватися, а не просто виживати, нині громади мають лише один шлях – перетворювати свої проблеми на чітко описані проєкти на отримання державного фінансування або коштів від різних донорів. Які можливості для цього є зараз, обговорювали сьогодні на Форумі громад Чернівецького району.

-Наша громада в період децентралізації та повномасштабної війни отримала можливість долучатися до міжнародних проектів, - розповіла представниця Великокучурівської територіальної громади Марія ЦУРКАН. - Останнім часом ми активніше працюємо в цьому напрямку та намагаємося використовувати можливості, які дають донорські програми.


Зокрема, ми реалізуємо проєкти у сфері освіти, щоб забезпечити належне надання освітніх послуг. Також працюємо над проєктами у сфері медичної допомоги.

Ми вже маємо два договори з громадськими організаціями. Також подавали проєкт на програму Interreg, але, на жаль, не отримали фінансування. Однак на цьому не зупиняємося і продовжуємо працювати. Нам потрібна допомога та підтримка партнерів.

Сьогодні через війну виїжджають економічно активні мешканці громади, фермери, підприємці, працівники, представники різних організацій. Особливо відчутний відтік молоді та дітей, які виїжджають за кордон.

Це, безумовно, негативно впливає на економіку. Тому ми намагаємося створювати умови, щоб люди залишалися в громаді, розвивалися та були залучені до економічної діяльності.

Залучення проєктів сьогодні є одним із найважливіших факторів для розвитку та стійкості громади. Йдеться не лише про енергетичні проєкти, а й про екологічні, освітні та економічні ініціативи.


На сьогодні наша громада також працює над проєктом, пов’язаним із муніципальною енергетикою та забезпеченням екологічної безпеки. Маємо успішне партнерство з громадами Кам’яної і Сторожинця. Був також проєкт Глибоцької громади зі сміттєсортувальною лінією. Однак виникла проблема: виробнича потужність інвестора була набагато більшою, її могли забезпечити не лише дві громади, а фактично значна частина області. Тому проєкт виявився економічно нереалістичним.

Звалювати усю проекту роботу на одну людину – помилка

Фахівці наголошували, що важдливо мати в громаді команду фахівців, які займаються проектами, а не доручати все одній людині.

Представниця Сторожецької громади Наталія ГОРВАСЮК розповіла, командна робота з системою залучення фінансування DREAM допомагає знаходити донорів для фінансування. Зокрема, цього року громаді вдалося залучити кошти на проєкт, пов’язаний із резервуаром чистої води.
-У системі управління публічними інвестиціями керівництво громади визначає напрямок її розвитку, а керівники інших структурних підрозділів беруть участь у плануванні, формуванні рейтингу ідей та ініціатив, після чого всі пропозиції опрацьовуються в єдиному проєктному портфелі, - розповіла Наталія Горвасюк. - На кінець липня середньостроковий план публічних інвестицій громади вже був схвалений. У єдиному проєктному портфелі громади було 33 проєкти. З них 15 стосувалися освіти, ще 10 – муніципальної інфраструктури та послуг. Близько половини проєктів уже мали знайдене фінансування, а один проєкт був повністю реалізований за власні кошти громади.

Одним із головних чинників успіху представниця громади називає постійний контакт з усіма структурними підрозділами. Саме там працюють фахівці, які володіють необхідною інформацією. Навіть якщо вже є кошторис і проєктно-кошторисна документація, цього недостатньо. Система DREAM змушує відповідати на складні запитання щодо проєкту, а відповіді мають бути логічними та обґрунтованими. Саме тому важливо правильно сформувати ідею проєкту та подати її так, щоб вона була зрозумілою потенційному інвестору чи донору.

У громаді намагаються розглядати проєкти як своєрідну "піраміду потреб": що необхідно громаді та її мешканцям. При цьому враховують екологічні аспекти, стан інфраструктури та інші фактори.


Готуйте проєкти заздалегідь

Ксенія ГУНЧАК, директорка ТОВ "Цифрова громада":

-Ми співпрацюємо приблизно зі 100 громадами по всій Україні. Серед них – громади Чернівецької, Одеської, Черкаської, Закарпатської та інших областей. У кожному регіоні є свої особливості та виклики.

Одним із найбільших викликів є відсутність актуальної стратегії розвитку громади. У частини громад стратегія відсутня або вже не відповідає сучасним умовам.

Це створює проблему, адже спочатку має бути стратегія розвитку, а вже на її основі – середньостроковий план публічних інвестицій. Водночас, якщо громада не встигла зробити це у визначені строки, варто не відмовлятися від роботи, а завершити підготовку документів і забезпечити можливість участі в проєктах наступного року.

Другий великий виклик – кадровий ресурс. У багатьох громадах просто не вистачає людей, які можуть займатися публічними інвестиціями.
Не менш важливо правильно розподілити ролі всередині громади. Часто всю роботу намагаються покласти на одну людину: вона має сформувати середньостроковий план, внести його в систему, підготувати та внести проєкти від усіх структурних підрозділів, управлінь і комунальних підприємств.

Такий підхід не працює. Кожен структурний підрозділ має бути відповідальним за свій напрямок і свої проєкти. Якщо необхідних фахівців немає, громадам варто звертатися по допомогу до спеціалістів, але не покладати всю роботу на одну людину.

Інша проблема, особливо для невеликих сільських громад, – відсутність чітко визначеної відповідальної особи. Працівники можуть не хотіти брати на себе цей напрямок, а в результаті комунікація відбувається неформально через одну людину. Відповідальну особу потрібно офіційно визначити, адже без цього неможливо побудувати системну роботу.


Окремий виклик – ситуації, коли громади починають готувати проєкти лише після того, як оголошено можливість отримати фінансування. Наприклад, протягом року багато громад зверталися щодо проєктів із придбання шкільних автобусів. Інколи на підготовку такого проєкту залишалося лише два-три дні. При цьому в системі навіть не було відповідного проєкту, немає навіть визначеного напрямку руху цих автобусів.

Подібна ситуація виникала і з проєктами Нової української школи. Проблема полягає в тому, що громади не вносять перспективні проєкти до єдиного проєктного портфеля заздалегідь. Коли ж оголошується можливість фінансування, на підготовку залишається кілька днів або тиждень, а готових матеріалів немає. Тому напрямки та потенційні проєкти потрібно визначати завчасно й включати їх до портфеля.

Ще один важливий виклик – відсутність довгострокового стратегічного планування. Громадам потрібно посилювати взаємодію між усіма структурними підрозділами, переглядати та актуалізувати свої стратегії, плани заходів і проєкти.

Особливо важливою є взаємодія з фінансовим органом громади. В окремих громадах під час визначення граничного обсягу коштів на публічні інвестиції передбачали, наприклад, лише 50 тисяч гривень. Очевидно, що цього недостатньо навіть для базових потреб.

Тому потрібно разом із фінансовим органом визначати реальний обсяг коштів, необхідний хоча б для забезпечення мінімальних потреб громади, зокрема в освітній сфері, і відповідно планувати бюджет.

Окрема проблема – застаріла проєктно-кошторисна документація. Особливо це стосується великих проєктів вартістю понад 50 мільйонів гривень.
Якщо документація застаріла або її взагалі немає, це не означає, що від проєкту потрібно відмовлятися. Варто шукати можливість включити його до портфеля та передбачити кошти на розробку або оновлення документації.

Наразі в області активно реалізуються проекти україно-румунської співпраці. Про це повідомила Ірина КОВАЛЕНКО, старша експертка Агенції регіонального розвитку Чернівецької області:


-Наразі Агенція є офіційним представником транскордонної програми україно-румунської співпраці "Інтеррег" в області. На її базі діє регіональний офіс програми, у межах якої вже реалізуються 23 проєкти.

На початку 2027 року планується розпочати підготовку до наступного конкурсного циклу. Для громад проводитимуть партнерські зустрічі, навчання та тренінги, а також консультуватимуть спеціалістів під час написання проєктів.

Закликаємо громади звертатися по допомогу та використовувати всі доступні можливості для підготовки якісних проєктів і залучення інвестицій.

Спочатку стратегія, потім - кошторис

Як працює система державної підтримки проєктів громад, розповіла Ольга БЕЖАН, начальниця відділу інвестиційних проєктів Департаменту регіонального розвитку Чернівецької ОВА:

-Щоб хороша ідея громади стала успішним проєктом розвитку, потрібні не лише гроші. Здавалося б, ми знайшли донора, знайшли фінансування – і на цьому все. Але в системі управління публічними інвестиціями процес починається набагато раніше. Все починається зі стратегії розвитку громади.

Роль стратегії – створити основу для управління публічними інвестиціями. Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій громади має відповідати її стратегії розвитку. Він визначає пріоритетні галузі для публічного інвестування в громаді. Щоб його сформувати, необхідно провести ґрунтовний аналіз потреб громади.

Затверджений середньостроковий план необхідно внести до екосистеми DREAM та оприлюднити на офіційному вебсайті громади протягом п’яти календарних днів. На його основі формується єдиний проєктний портфель. Це перелік проєктів, які громада планує реалізовувати або які вже перебувають на етапі фінансування.


Якщо проєкт отримує фінансування з різних бюджетів, він має відповідати відповідним планам цих бюджетів. Наприклад, якщо проєкт претендує на фінансування з державного бюджету, він має відповідати пріоритетам держави та щонайменше одному відповідному цільовому показнику.

Не варто обмежуватися лише можливостями державного бюджету. Громада має активно шукати різні джерела фінансування: міжнародних донорів, інвестиційні програми та інші можливості.

Проєкт потрібно презентувати потенційним інвесторам і донорам, поширювати інформацію про нього, зокрема через сайт громади та платформи міжнародних інвестиційних проєктів. Чим більше потенційних партнерів знає про проєкт, тим більше можливостей залучити фінансування.

Важливо також використовувати DREAM як інструмент довіри. Якісно внесений у систему проєкт – це вже значна частина роботи з потенційним інвестором чи донором.

Проєкт потрібно не просто описувати через проблеми. Наприклад, замість того щоб наголошувати, що будівля стара, занедбана і потребує великих коштів, варто показати, що після реалізації проєкту вона стане енергоефективною, покращить умови навчання дітей та дозволить громаді економити бюджетні кошти.

Говоріть мовою конкретних цифр. Якщо після реконструкції будівлі витрати на її утримання зменшаться на певний відсоток, це потрібно показати. Конкретні показники допомагають зрозуміти, який результат принесе інвестиція.

Не менш важлива надійність громади. Потрібно підтверджувати власне співфінансування та залишатися на зв’язку з потенційними партнерами, якщо вони зацікавилися проєктом. В описі проєкту варто чітко зазначати, що громада вже має. Наприклад, якщо земельна ділянка має кадастровий номер і перебуває у комунальній власності, це потрібно вказати. Так само варто зазначати наявність електропостачання, водопостачання, водовідведення, під’їзних шляхів та іншої необхідної інфраструктури.

Потенційний інвестор має, переглядаючи проєкт, отримати цілісне розуміння ситуації та побачити, що громада серйозно підготувалася до його реалізації.

Водночас громада має вкладатися у власні проєкти. Бувають ситуації, коли громада говорить, що має проєкт, але насправді є лише його назва: документація застаріла або відсутня, незрозуміло, який результат має бути отриманий, немає необхідних розрахунків чи відповідності стратегії.
Тому важливо вкладати власні ресурси у підготовку проєкту, документації та інших необхідних матеріалів.

Ще на етапі планування потрібно подумати про те, що буде після завершення будівництва чи реконструкції. Якщо громада, наприклад, будує або модернізує школу, потрібно оцінити, чи буде кому там навчатися, чи вистачить коштів на утримання будівлі, оплату праці та забезпечення її роботи в наступні роки.

Захід для представників громад відбувся в рамках проєкту "Розбудова спроможностей сільських громад Чернівецької області через інтегровану концепцію розвитку, фандрейзинг та партнерство з країнами ЄС" за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної ініціативи "Вступаємо в ЄС разом".

Авторка: Надія Макушинська

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram