«Зерно зібрали, а продати нікому»: аграрії Буковини розповіли, як війна ускладнила експорт урожаю

На Буковині завершуються жнива ранніх зернових.

Та перед господарствами постає проблема: куди і за якою ціною продавати вирощене зерно, йдеться у публікації "МБ".

За словами буковинських аграріїв, ситуація особливо загострилася влітку після серії російських ударів по українських портах і зерновій інфраструктурі. Через це частина трейдерів скорочує закупівлі або відмовляється виконувати раніше укладені контракти, а ціни на місцевих елеваторах опускаються нижче від собівартості.


"Ми взагалі зараз нічого не продаємо"

Аграрій із Буковини Олександр ВОЄВІДКО каже, що для українського агросектору порти залишаються фактично головною "артерією" експорту.

"Москалі безжально б’ють по наших основних артеріях. А в нас які артерії? Порти. Фактично 90 % нашого товарообігу йшло через порти, зокрема й зерно", – зазначає він.

За його словами, частину експорту намагаються переправляти залізницею та автотранспортом через Румунію, Польщу, Словаччину й Угорщину. Проте, на його думку, ці маршрути не можуть замінити морські перевезення.

"Через Констанцу, через Польщу, можливо, через Словаччину або Угорщину це можна збільшити до 15 %. Але загалом для України це дуже мало", – говорить аграрій.

Сам він наразі практично не продає вирощену продукцію:

"Ми взагалі зараз нічого не продаємо. Бо те, що зараз пропонують, це значно нижче від собівартості".

Навесні, розповідає Олександр Воєвідко, він ще продавав сою та кукурудзу. Тоді ціни були невисокими, однак дозволяли працювати без критичних збитків. Нині ж ситуація, за його словами, значно гірша.

Особливо складною є ситуація з пшеницею. Цьогоріч, за його словами, урожай вийшов якісним, однак продати його за прийнятною ціною не вдається.

Олександр Воєвідко каже, що його господарство має відповідні умови для зберігання зерна. Пшеницю зберігають у силосах (великих вертикальних ємностях для зберігання сипучих матеріалів, – авт.), контролюючи температуру.

"Зараз температура в силосі – приблизно 20 градусів. Коли взимку температура знижуватиметься, це вже буде зависока температура для зберігання: зерно потрібно буде продувати, щоб її зменшити. Ми так і будемо робити", – пояснює він.

За належних умов, додає аграрій, зерно можна зберігати тривалий час – навіть рік або два. Тому господарству важливіше перечекати несприятливий період, ніж продавати врожай у збиток.

"Що б ми не робили, ми не можемо суттєво збільшити перевезення автотранспортом чи залізницею зерна, яке вирощують в Україні. Якщо порти будуть заблоковані, жодної нормальної ціни не буде ні на що. Усі фермери, з ким я спілкуюся, в розпачі й не розуміють, що робити", – каже чоловік.

Ціни впали нижче від собівартості

Про проблеми з реалізацією зерна говорить і фермер із Веренчанки Дмитро СЛИВКА.

За його словами, проблеми особливо відчутні з липня. Головна причина – ціна, яка не покриває витрат на вирощування.

"Немає бажання продавати за такими цінами. Зараз ціни нижчі від собівартості", – каже Дмитро Сливка.

Він пояснює, що собівартість зерна для господарства нині становить орієнтовно 7–7,5 тисячі гривень за тонну. Водночас ціни, які пропонують на місцевих елеваторах, значно нижчі.

За словами фермера, раніше зерно на місцевих елеваторах можна було продати приблизно за 9000 гривень за тонну, тоді як нині пропозиції становлять близько 6500-7000. До цього додаються витрати на логістику.

"Вартість пального теж дуже впливає на ціну зерна. Коли порти працювали, перевезення також було недешевим, але ціни в портах це перекривали", – пояснює Дмитро.

Тепер ситуація інша: щоб довезти зерно до портів, фермеру доводиться витрачати значні кошти, а кінцева ціна не компенсує ці витрати.


Покупці є, але купувати за такою ціною не хочуть

Проблема, за словами пана Дмитра, не лише у відсутності покупців.

"Ті, що готові були купувати, відмовляються. Деякі ферми підписували формульні контракти, домовлялися про кількість і ціну. А тепер великі трейдери відмовляються виконувати ці контракти", каже він.

Деякі покупці залишилися, зокрема ті, хто має можливість доставляти зерно до залізничних станцій і далі відправляти його на експорт. Однак їхні можливості обмежені, а ціни фермер вважає невигідними.

"Дехто якусь частку продає, щоб закрити свої оперативні питання. Та більшість відмовляється продавати за такими цінами. Хто має фінансову можливість, той перечікує", – зауважує він.

Чи можуть залізниця і напрямок на Румунію замінити порти?

Одним із головних альтернативних напрямків залишається Румунія, зокрема порт Констанца. Частину українського зерна також можна транспортувати через Дунай.

Однак для буковинських господарств така логістика надто дорога.

"Найпопулярніший і, напевно, один із небагатьох можливих варіантів – Констанца або порти Дунаю. Та для нас везти на Рені дуже дорого. Цей варіант більш прийнятний для півдня України", – каже Дмитро Сливка.

Олександр Воєвідко також наголошує: навіть якщо наземну логістику вдасться збільшити, вона не зможе повністю забрати на себе обсяги, які раніше йшли через морські порти.

"Ми не можемо суттєво збільшити автотранспортом чи залізницею той вал зерна, який вирощується в Україні", – каже.

У липні російські удари пошкодили портову інфраструктуру та склади агрохолдингу "Кернел" у Чорноморську. Роботу терміналів зупиняли, було знищено десятки тисяч тонн пшениці та соняшникової олії.

За даними Української аграрної конфедерації, лише за перші два тижні липня по портах Одеси та Чорноморська завдали 23 удари, через що морська інфраструктура опинилася під значним тиском.

У середині серпня РФ також атакувала Ізмаїльський порт на Дунаї. Цей порт є важливим для експорту зерна.

Що буде з посівною наступного року

На Буковині паралельно із завершенням жнив уже стартувала осіння посівна. Аграрії вже сіють озимий ріпак під урожай 2027 року. Станом на 13 серпня засіяли майже 4000 гектарів із запланованих 11,6 тисячі.

В області також прогнозують посів 35,3 тисячі гектарів озимих зернових, зокрема 28,5 тисячі гектарів озимої пшениці, 6,6 тисячі гектарів озимого ячменю та 0,2 тисячі гектарів озимого жита.


Чи змінять фермери структуру посівів через проблеми з реалізацією врожаю, залежатиме від того, як розвиватиметься ситуація з портами.
Довідка

На Буковині зібрали майже 285 тисяч тонн зерна

За даними управління агропромислового розвитку Чернівецької ОДА, станом на 13 серпня обмолотили 98 % площ ранніх зернових та зернобобових культур.

Загалом аграрії зібрали 284,1 тисячі тонн зерна із 52,9 тисячі гектарів. Середня урожайність становить 53,7 центнера з гектара.

Найбільше намолотили пшениці – 169,3 тисячі тонн із 29,4 тисячі гектарів. Ячменю зібрали 110,3 тисячі тонн із 22,3 тисячі гектарів. Також отримали 1 тисячу тонн жита, 3 тисячі тонн вівса та 0,5 тисячі тонн гороху.

Окремо аграрії завершують збирання ріпаку – його вже обмолотили на 11,5 тисячі гектара, отримавши 38,3 тисячі тонн.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram