Буковинець оскаржував борг за світло на 185 тисяч гривень: що вирішив суд

На Буковині споживач намагався через суд оскаржити нарахування боргу за електроенергію на понад 185 тисяч гривень. Чернівецький апеляційний суд залишив відмову в задоволенні позову, але змінив підстави, з яких суд першої інстанції ухвалив це рішення.

Як йдеться в матеріалах справи, споживач звернувся до суду з позовом до АТ "Чернівціобленерго" та ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія". Він вимагав визнати незаконними дії компаній щодо нарахування боргу за спожиту електроенергію у розмірі 185 356,10 гривні за період із липня 2022 року до квітня 2025 року.


Причиною спору стала заміна лічильника у березні 2025 року. Під час демонтажу приладу виявили несправність, через яку стався збій дати та часу.

Унаслідок цього лічильник перейшов в аварійний режим обліку. Він продовжував фіксувати загальний обсяг спожитої електроенергії, однак уже не розподіляв її за періодами доби.

Експертна повірка та подальше обстеження на заводі-виробнику підтвердили технічну достовірність показів приладу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що нарахування є правомірним, і відмовив споживачу в задоволенні позову.

Позивач не погодився з рішенням та подав апеляційну скаргу. Він наполягав, що нарахування боргу є незаконним, а встановити точний момент виникнення збою в роботі лічильника неможливо.

Водночас "Чернівціобленерго" та ТОВ "ЧОЕК" просили залишити рішення суду без змін. Компанії вважали, що нарахування здійснили на підставі офіційних даних комерційного обліку.

Чернівецький апеляційний суд погодився з тим, що позов задовольняти не можна, однак не погодився з мотивуванням суду першої інстанції.

Апеляційний суд звернув увагу на те, що споживач обрав неефективний спосіб захисту своїх прав.

Якщо людина заперечує розмір заборгованості, заявлена вимога має фактично призводити до зміни суми або структури боргу. Натомість позивач просив лише визнати дії компаній щодо нарахування неправомірними. Така вимога сама по собі не зобов'язувала відповідачів провести перерахунок чи списати борг.

Тому суд дійшов висновку, що обраний спосіб захисту не міг реально відновити порушене право споживача.

У результаті колегія суддів частково задовольнила апеляційну скаргу, однак резолютивну частину рішення не змінила: у задоволенні позову відмовлено.

Водночас суд змінив мотивувальну частину рішення, зазначивши, що підставою для відмови є саме неефективність обраного позивачем способу захисту прав, а не безпідставність його вимог, як вказував суд першої інстанції.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги залишили за позивачем, оскільки результат розгляду справи фактично не змінився.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram