Чому руйнується Хотинська фортеця? Мінкульт виділив 3 млн грн на дослідження причин

3 мільйони гривень виділило Міністерство культури України на дослідження причин руйнування західного муру Хотинської фортеці та розробку проєкту реставрації пам’ятки.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив перший заступник міністра культури Іван Вербицький.


"Обвал стався над мокрою плямою, яка, за історичними фотографіями, почала формуватися ще наприкінці XIX — на початку XX століття… Саме на цьому місці у 1769 році під час військових дій влучання ядра вже спричиняло обвал зовнішнього шару стіни. Крім того, примусовий спуск і забір води зумовлюють коливання рівня води у Дністрі і рух підземних вод під фортецею. Можливий також вплив низькочастотних вібрацій, пов’язаних із війною. Після руйнування у квітні на аварійній ділянці утворився значний вивал. Нижня опора для верхніх архітектурних елементів була втрачена, а частина кам’яного масиву під дією своєї ваги та внутрішнього тиску відшарувалася й обвалилася. Внаслідок подальшого руйнування повністю втрачено чотири мерлони — зубці оборонного муру", — зазначив у дописі Іван Вербицький.

Він додав, що для дослідження причин руйнування заповідник замовив в інституту "УкрНДІпроектреставрація" два комплекти науково-проєктної документації на загальну суму 2 994,9 тис. грн. Один із них стосується водовідведення, тобто ліквідації основної причини руйнування, другий — відновлення муру.

Іван Вербицький констатує, уже проведено неруйнівні інженерно-геофізичні дослідження: георадарне сканування (GPR) та 3D-лазерне сканування для виявлення прихованих порожнин, тріщин і деформацій у масиві муру. Дослідження та майбутні роботи ускладнюють стрімкий рельєф — розташування муру над каньйоном — і його висота — понад 40 м. Результатом досліджень і проєктування стане комплекс технічних рішень для стабілізації та реставрації пошкодженої частини оборонних мурів фортеці.

"Збереження культурної спадщини залишається важливим завданням навіть в умовах воєнного стану. Хотинська фортеця — одна з найвизначніших історичних пам’яток України та важлива частина культурної спадщини Чернівецької області. Тому сьогодні важливо не лише усунути наслідки руйнування, а й встановити його причини, щоб запобігти подальшому пошкодженню пам’ятки. Важливо, що вже проводяться необхідні інженерно-геофізичні дослідження та готується науково-проєктна документація. Це дозволить визначити комплекс технічних рішень для стабілізації та подальшої реставрації пошкодженої ділянки оборонного муру. Попри виклики воєнного часу, маємо докладати всіх зусиль, щоб зберегти Хотинську фортецю для майбутніх поколінь", – наголосила Тетяна Стеф’юк.

Нагадаємо, навесні у Хотинській фортеці обвалилася стіна. Це сталося 17 квітня серед білого дня. Обвал був раптовим і масштабним.



Тоді директорка державного історико-архітектурного заповідника “Хотинська фортеця” Єлизавета Буйновська пояснювала, що обвал став наслідком кількох факторів:

“Стіна всередині не є суцільним монолітом. Зовнішнє і внутрішнє облицювання кам’яне, а всередині це все забито так званою цем’янкою - сумішшю цегли, вапна, піску, дрібного каміння. Через рясні дощі, а потім морозну зиму все це всередині замерзло, а навесні відтануло. У результаті ця кам’яна кладка посипалася”, - пояснювала Є. Буйновська.

Інші причини - перепади рівнів води через роботу Дністровської ГЕС, російські обстріли.

“ Під фортецею розташовані карстові печери. Коли вони наливаються водою, замок стоїть. Коли ж воду спускають, зрозуміло, що такий тонаж просідає. Також вплинули нещодавні російські атаки по Хотину. Вібрації відчувалися і у фортеці, що в сукупності привезло до таких плачевних наслідків”, - казала директорка.

Також нещодавно у соцмережах оприлюднили фото, на якому видно, що на стіні осипалися кілька зубців.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram