Чи справді припинда – одяг наших прабабусь? Розбираємо популярний український тренд

Її називають аксесуаром зі скрині прабабусі, який повернувся в жіночий гардероб. Припинду сьогодні носить чи не кожна чернівчанка.

Gazeta.ua називає припинду забутим елементом українського одягу столітньої давності. Та чи справді вона має таке давнє походження і чи носили її наші прабабусі? З’ясовуємо у матеріалі molbuk.ua.

Аби картина була якнайповнішою, поспілкувалися з дизайнеркою одягу та ювеліркою Людмилою Лаврук, яка створює авторські припинди та проживає в Чернівцях.

Від вузлів – до власного бренду

Людмила Лаврук уже шість років працює у техніці макраме. Починала з ялинкових іграшок, а згодом перейшла до аксесуарів, одягу та створення власного бренду.

“Пік, коли припинди були популярні, припав на минулий рік, – каже Людмила Лаврук. – І зараз бачу, що популярність цього елемента одягу не спадає. Дизайнери створюють окремі сторінки в Instagram, де публікують тільки припинди. Думаю, що такі фартухи лише набирають популярності. Я зупинила їхнє виробництво, адже перейшла на інші проєкти”.


Дизайнерка створила дві авторські лінійки фартухів з макраме. В одній використала ромби з крапкою, натхненні косівською вишивкою, в іншій – антропоморфний орнамент, який зустрічається в кераміці та писанкарстві.

Для Людмили це було своєрідним викликом, адже вона сама з Косівщини, де макраме традиційно не вважають гуцульською технікою.


На фото: синій фартух з антропоморфним орнаментом.

Звідки макраме взялось в українському гардеробі?

Макраме – це мистецтво зв'язування ниток, яке зародилося у Стародавньому Єгипті, Китаї та Ассирії. У сучасному світі – це техніка вузлового плетіння зі шнурів. З її допомогою можна створювати об’ємні речі – від невеликих аксесуарів до повноцінного комплекту одягу.

“Фартух цією технікою можна зв’язати за день чи навіть за кілька годин, – ділиться дизайнерка. – Сама техніка налічує понад 50 видів вузлів. У своїх роботах використовую два: репсовий для плавних ліній та квадратний для геометричних елементів”.


Зараз Людмила створює у техніці макраме корсети, топи, асиметричні жилети, декоративні коміри, накидки та інші речі. Каже, що ще шість років тому цю техніку в Україні практично не застосовували для створення одягу.


На роботах дизайнерки можна побачити українські орнаменти, символіку трипільської культури та елементи символіки інших народностей. Водночас дизайнерка не обмежує себе лише етнікою.


Вона перша українська дизайнерка, яка в Києві презентувала роботи з макраме. Каже, що надихається закордонними майстрами з Португалії, Польщі, Іспанії, які публікують фото власних робіт на платформі Pinterest.


“Не прив’язую себе саме до етнотеми, – зазначає Людмила. – Зрозумівши суть техніки, почала малювати власні ескізи. Першим зробила для знайомої комір, а потім ціле плаття. Усі авторські роботи починаю з промальовування силуету. Малюнок – це повний політ творчості. Далі переношу намальоване в роботу. Найбільше часу займає розрахунок метражу шнура. Адже весь виріб складається зі шматків нарізаних шнурів певної довжини. Стежу за тим, щоб вузли пасували один до одного та гарно лягали на манекені. Перевіряю, щоб людині було комфортно носити. Не завжди те, що намалювала і те, що вийшло, виглядає ідентично. Працюю методом спроб і помилок. Найскладніше виготовляти складні роботи, де потрібно пров’язати плечі чи чаші ліфів”.


За словами дівчини, головне у створенні такого одягу: не лише зробити красиву річ, а й подбати про комфорт покупця, який її носитиме.


Приклад дизайнерки Людмили Лаврук показує, що українські традиції сьогодні активно інтерпретуються сучасними авторами. Вона застосувала макраме, щоб по-новому інтерпретувати український фартух. Але чи припинда справді є переосмисленим давно забутим елементом жіночого гардеробу?

Що таке припинда?

В українському тлумачному словнику зазначається, що слово “припинда” народилося в діалекті Західної України. Воно означає фартух, який жінки прив’язували поверх спідниці для того, аби основна частина одягу не мастилася. А в переносному значенні таким висловом можна образити непутящу людину, мовляв: “Подивись на себе, ти опудало чи потороча – ні туди, ні сюди”.

Людмила Лаврук свої роботи називає саме фартухами, а не припиндами, зважаючи на образливий підтекст. Адже в її рідній Косівщині це слово має переважно негативне значення. А ще, за словами дівчини, це слово може означати: “припинати себе до чогось або до когось”.

Українська етнологиня Оксана Косміна, котра майже сорок років досліджує українську матеріальну культуру, також, як і Людмила, зауважує, що припинду не можна називати давнім елементом жіночого гардеробу. У своїх соцмережах дослідниця ретельно аналізує хайп навколо вбрання.

А чи справді припинду носили наші прабабусі?

“Фартух, запаска, плат, пілка, запонка, передник – усі ці назви позначають один і той самий предмет – шматок тканини, який пов’язували поверх стегнового вбрання або просто на сорочку”, – зазначає Оксана Косміна.

Етнологиня критикує пояснення, що припинду носили поверх фартуха, коли вона фактично є фартухом. Тобто те, що ми бачимо на таліях сучасних українок, не можна назвати українським етнічним одягом, який носили сто років тому. Це варіація.

Фартухи були чи не в кожній країні та культурі. Українська запаска могла вирізнятися хіба що вишивкою. Але розшивали нитками лише святкові моделі. Щоденні запаски часто були без орнаментів.

Етнологиня звертає увагу, що й слово “припинда” не таке поширене.

“У словнику Катерини Матейко (української науковиці) є термін “припинда”, що означала запаску у бойківських (північнокарпатських) говорах, – зауважує етнологиня. – Все, практично більше ніде цей термін не зустрічається. Так чому ж зараз на всіх кутках звучить ця “припинда”?”.

Від етніки до хайпу: як припинда стала модною

Останні роки українці будь-який натяк на нашу ідентичність відроджували з ярим запалом. Такий процес називається культурним відродженням або національним ренесансом.

Соцмережі перетворили інтерпретацію давнього одягу на моду. А там, де мода, – там маса. Серед мас часом можна загубити корені першоджерела.

Хайпу наробили популярні виконавці. В українського співака YAKAYA вийшла однойменна пісня. Учасники гурту “Гомін” гастролювали Україною в трендових припиндах. Тож більшість подумали: “О, то цей елемент одягу завжди був в українців!”.

“З одного боку, це дуже цікаво, що зараз дизайнери можуть показати перевтілення якогось елементу одягу, – каже на завершення Людмила. – Та водночас я виступаю за те, щоб етніка й орнаменти залишалися такими, які є, а не підлаштовувалися під сучасність. Саме тому називаю свої роботи не припинадами, а фартухами з макраме. Це моя інтерпретація”.

Щоб річ з макраме служила довше: поради дизайнерки

Якщо маєте у своєму гардеробі фартух чи іншу річ з макраме, ось декілька порад з догляду від дизайнерки Людмили Лаврук.




А ви, чернівчани, як ставитеся до припинди й чи маєте її у своєму гардеробі?

У матеріалі використані фото робіт дизайнерки Людмили Лаврук.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram