Виженка: забутий курорт Австро-Угорщини, який знову відкриває Буковина - відео

Перші літописні згадки про Вижницю як "городок на Черемоші" датуються 1158 роком, хоча молдовські джерела вказують на 1501 рік. У XVI столітті місто перебувало під владою Туреччини. До 1774 року Вижниця підпорядковувалася Молдавському князівству, після чого увійшла до складу Австро-Угорщини.

Про це ідеться у відео від проєкту Культурна кузня, пише molbuk.ua


Тут активно розвивалась торгівля і завдяки ярмарковим традиціям. Наприкінці XVIII ст. Вижниця стало ключовим пунктом торгівлі лісом. Після регулювання русла Черемошу в 1790–1812 роках деревину почали масово сплавляти до Чернівців, а звідти транспортувати у Бессарабію та Поділля.



З 1859 року і до Першої світової війни Виженка була популярним австро-угорським курортом. Відпочивальники приїздили сюди для оздоровлення та ознайомленням з гуцульським побутом і звичаями. Наприкінці XIX ст. село було популярним "люфт-курортом" - оздоровлення повітрям. Тут збереглися дерев’яні вілли початку XX ст. у стилі карпатського модерну, характерному для тогочасних польських курортів.

На одному з пагорбів, де за легендою відбулася битва селян з ордою Батия, розташована однокупольна дерев’яна церква Івана Сучавського, зведена у 1792 році в гуцульському стилі. Традиційний гуцульський Тризрубний храм поєднує "хатній" та "купольний" типи. Дах над навою розширений і переходить у верхівку з трьома заломами, увінчану декоративною главкою. Аналогічні главки розташовані над вівтарем та бабинцем.

Крім неї, у селі збереглася Миколаївська дерев’яна церква у типовому гуцульському стилі 1920-х років, розташована на місцевому цвинтарі. Церква тризрубна та триверха, з однаковими за висотою восьмигранними верхами на масивних четвериках. Завдяки великим прибудовам із обох боків нави, що також увінчані главками, храм візуально нагадує п’ятиверхову галицьку архітектуру.

Поряд із храмом стоїть вкрита ґонтом капличка першої половини XIX ст. Вона є важливою архітектурною пам'яткою завдяки збереженим на стінах написам 1820-х років, що свідчать про складні умови життя селян за часів панщини.

"Братя милі! Р. 1820 толоки, ліси і всі добра були людські. Р. 1822 інженери записали ляхам, а люди о том не розуміли. Ляхам мусили кожний робити 3 дні на тиждень панщини. Як не пришов на панщину, то давали 50 до 70 буків, що кров йшла".

Неподалік каплички, біля річки, розташований невеликий ставок, що слугує хасидською міквою. Це місце відвідував засновник хасидизму Ісроель Баал Шем Тов під час свого проживання в цих краях. За легендою, він зустрів у горах ватажка опришків Олексу Довбуша і допоміг йому врятуватися від переслідувань, вказавши шлях до втечі через гірську ущелину. За це Довбуш подарував йому люльку. За переказами, у ставку здійснювали омивання вижницькі цадики-чудотворці, про що свідчать написи на ідиш та івриті поруч із об'єктом.

Також існує легенда часів дохристиянства – тут жила дівчина, яка пожертвувала собою. Вона була донькою Духу гір і поклонялася сонцю, одвічним темним ворогом якого був змій, який спустошував ці землі. Дівчина упросила Духа гір перетворити її на гори, які захищатимуть край від всього злого. І на місці де вона стояла з1явились дві гори, які схожі на жіночі груди.

Під час Першої світової війни Вижниця та навколишні села зазнали масштабних руйнувань. У листопаді 1918 року регіон окупувала королівська Румунія. З 28 червня 1940 року Вижниччина у складі Північної Буковини увійшла до складу радянської України. У липні 1941 року територію захопили німецькі та румунські війська, що призвело до масових репресій та вивезення мешканців на примусові роботи.

Водночас відомо про значні осередки спротиву населення як загарбникам із заходу, так і зі сходу, загони ОУН-УПА діяли на Гуцульщині і після другої світової.

Через село пролягає шлях до перевалу Німчич (колишня назва – Турецька Вершадь), з якого відкриваються панорами Буковинських Карпат. Наразі Виженка поступово відроджує свій туристичний потенціал завдяки розвитку мережі приватних зелених садиб.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram