Політолог із Чернівців розповів про те, як Естонія переймає наш досвід боротьби з Росією

Політолог із Чернівців Олексій Колесников став науковим співробітником Інституту політичних досліджень імені Юхана Шютте Тартуського університету в Естонії – одного з найпрестижніших вищих навчальних закладів у країнах Балтії.

Він навчався та працював у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича на кафедрі політології та державного управління факультету історії, політології та міжнародних відносин. У новому статусі Олексій приєднався до естонського наукового колективу в липні.
"МБ" розпитав Олексія про його науковий шлях – від України до Естонії.


-У 2023 році виграв найпрестижнішу в Європейському Союзі стипендію для науковців, – розповідає Олексій. – Її надавали у межах спеціального конкурсу для українських дослідників. Тоді обрав для роботи Тартуський університет (ест. Tartu Ülikool). Приїхав сюди на два роки як стипендіат програми Марії Склодовської-Кюрі. Після завершення стипендії залишився в університеті та перейшов на постійну роботу. Раніше заклад активно розвивав російські та євразійські студії. Нині ж тут дедалі більше уваги приділяють Україні. У 2023 році в Тартуському університеті створили Український центр – хаб, який об’єднує дослідників української тематики".

В Естонії Олексій досліджує розвиток демократії, суспільної стійкості та кризових комунікацій в умовах війни. Саму ж війну побачив у Бучі, де проживав.

-24 лютого разом із рідними виїхав до Чернівців, де мешкають його батьки та друзі. Згодом повернувся до Бучі. Внаслідок російської окупації, атак і мародерства постраждало майно, однак сам і близькі залишилися неушкодженими. Після деокупації ще понад рік прожив у Бучі, а згодом вирушив працювати за кордон, - каже Олексій.

Політолог розповів, що й нині підтримує зв’язок із колегами з рідної альма-матер. Зокрема, зі своїм науковим керівником, професором Анатолієм Круглашовим, який уже двічі відвідував наукові конференції в Тарту.

Естонія - країна безпекових викликів та колосальної підтримки України

Серед перших вражень від Естонії Олексій відзначає: українських прапорів чи не стільки ж, скільки й естонських. Україна отримує колосальну підтримку.

-Зацікавило, як посилити стійкість демократії, не втративши при цьому її сутності , – веде далі Олексій. – У цьому контексті український досвід є цінним, адже держава балансує між необхідністю зберігати демократію та забезпечувати стійкість в умовах війни. Загалом Україні вдалося зберегти демократичне ядро, хоча війна породила й негативні тенденції.

-Про що йдеться?

-Значна частина повноважень фактично зосередилася в Офісі Президента, який не є конституційним органом. Також є проблеми з верховенством права. Водночас Україна демонструє здатність зберігати багато демократичних інститутів: парламент працює, є свобода слова, а також свобода мирних зібрань, партійне життя. Ідея дослідження полягає в тому, щоб зрозуміти, від яких демократичних процедур держава може тимчасово відступити заради власної стійкості, а де проходять своєрідні "червоні лінії", які не можна переступати.

-Чи збільшилася кількість українських дослідників в Естонії?

-Естонцям цікавий наш досвід протидії викликам, з якими вони також можуть зіткнутися. Країна має того самого сусіда – Росію, але є значно меншою за Україну. Населення становить 1,3 мільйона – приблизно стільки проживає в одній не найбільшій українській області.
Україна досягла успіхів у війні дронів, але втрачає позиції у стратегічних комунікаціях

Олексій Колесников входить до команди експертів, яка веде рубрику "Від політолога" в одному з провідних російськомовних медіа Естонії Rus.Postimees.ee. Платформа публікує політичну аналітику з актуальних питань сучасності. Чернівчанин аналізує корупційні скандали, феномен українського волонтерства, протистояння США та Росії, політику "паспортизації" населення на тимчасово окупованих територіях, а також модернізацію озброєння.


-Україна надзвичайно ефективно вибудовувала стратегічні комунікації із закордонною аудиторією, — резюмує дослідник. – Однак упродовж 2024–2025 років ефективність знизилася. Достатньо подивитися лише на американо-українські відносини.
Зараз спостерігається новий етап комунікаційної роботи, однак помилок багато. Часто проблемою стають невдало сформульовані меседжі, неправильно визначені цільові аудиторії або неефективно обрані канали комунікації.

-Як за кордоном в науковому оточенні оцінюють зміни в українських підходах до ведення війни?

- Характер сучасної війни змінили дрони, які набагато дешевші за ракети. Сьогодні їх здатна виробляти будь-яка країна. Достатньо поглянути на Іран, який створив арсенал безпілотників. Невеликий FPV-дрон вартістю кілька тисяч доларів може знищити танк, який коштує мільйони. Це кардинально змінює баланс сил у глобальному масштабі.

Довідка

Олексій Колесников – політолог, кандидат політичних наук. Народився у 1984 році в Чернівцях. Закінчив бакалаврат, магістратуру, аспірантуру ЧНУ імені Юрія Федьковича. Працював асистентом кафедри політології та державного управління на факультеті історії, політології та міжнародних відносин. У Києві очолив громадську організацію – аналітичний центр, що займався питаннями децентралізації та розвитку місцевої демократії. Працював експертом Офісу віцепрем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Авторка: Ольга Фортельна

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram