Траву немає кому косити: на утримання цвинтарів у Чернівцях виділили 37 млн грн

Щороку на утримання цвинтарів у Чернівцях виділяють мільйони гривень. Та чернівчани дедалі частіше скаржаться, що тут нескошена трава, а до деяких могил доводиться добиратися через хащі.

Керівники цвинтарів погоджуються, що проблема з косінням трави на цвинтарях існує.

Та основною причиною називають не нестачу грошей, а відсутність людей – немає кому косити, пише molbuk.ua.


На кладовищі на вулиці Зеленій траву на алеях покосили кілька тижнів тому. До того вона була досить висока. Наразі йдеться про головні доріжки. Пройти вглиб цвинтаря досить важко через високі зарості.

На кладовищі на вулиці Зеленій працюють жінки

У Чернівецькій міській раді на запит "МБ" повідомили, що у 2026 році на утримання комунального підприємства "Історико-культурний заповідник "Кладовище на вулиці Зеленій" з міського бюджету виділено понад 11 мільйонів гривень (у 2025 ця сума становила 10 млн грн, у 2024 – 8,6 млн).

Виділені кошти витрачають на збирання, навантаження, вивезення та утилізацію сміття; охоронні послуги, знесення аварійних дерев, зарплату.

На цвинтарі мали би працювати 27 людей, але фактично є 10 працівників, з яких шість – прибиральники територій, доглядач кладовища. На підприємстві працюють переважно жінки, а також чоловік, якому 75 років. Тож існує величезний дефіцит кадрів, особливо серед чоловіків, які б змогли працювати мотокосами та бензопилами. Скошування трави у весняно-осінній період здійснюєть у міру можливості та за рахунок власних коштів підприємства.

"У нас проблеми насамперед з людьми. Підприємство не є об’єктом критичної інфраструктури, у нас немає бронювання, тож чоловіків немає. Газонокосарку жінкам втримати важко, і вони не косять. Хоч у нас обладнання і є, але ним немає кому користуватися. Виходимо з ситуації, як можемо. Іноді просимо покосити тих, хто прийшов поприбирати на могили до рідних, іноді – майстрів, які роблять пам’ятники. Ми подали заявки у центр зайнятості щодо вакансій, але охочих прийти працювати немає. У нас середня зарплата 12 тисяч гривень. Не приходять ні молодші, ні чоловіки 60+. І я не знаю, як буде далі. Тут ніхто не допоможе, бо людський ресурс дуже обмежений", – розповіла керівниця історико-культурного заповідника Анжела Ніколаєва.

У міській раді констатують, що на загальний санітарний стан кладовищ впливає те, що поховання там старі. Багато людей не доглядають за могилами, це робить лише близько 20 відсотків мешканців, хоча за законом, утримання могил здійснюють мешканці за рахунок власних коштів.

Біля могил зобов’язані прибирати родичі

Комунальному підприємству "Муніципальна ритуальна служба" у 2026 році на утримання кладовищ виділили 26,5 млн грн. (у 2024 - 20,4 млн грн, у 2025 – 23,7 млн). До складу цього підприємства входять 16 цвинтарів, які розташовані у різних районах міста. Відповідно до штатного розпису, тут мали би працювати 69 людей, але наразі вакантними є 10 посад.

До прибирання територій 16 кладовищ залучено 26 працівників. Загальна площа кладовищ – близько 105 гектарів, тож така кількість працівників є критично недостатньою.

Керівник КП "Муніципальна ритуальна служба" Сергій Кузнєцов каже, що всі алеї на цвинтарях покошено. А всю територію вони не зобов’язані прибирати, адже це мають робити біля могил родичі.

"Низька зарплата, мала кількість працівників – у нас стандартні проблеми, як і на інших підприємствах. Основні роботи виконуємо на Центральному кладовищі. Намагаємося трохи на одному цвинтарі попрацювати, потім – на іншому. Залежно від того, яка ситуація із бур’янами. Бачимо часто, що за могилами доглядають одній й ті самі люди. Наше підприємство також надає послуги з прибирання могил і останнім часом це замовляють частіше. Якщо так сталося, що людина в якомусь секторі не може підійти до могили через зарості, може звернутися до нас і ми там покосимо", – каже Сергій Кузнєцов.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram