На Буковині підлітків вербували для диверсій: в СБУ розповіли, як Росія шукає агентів

Сьогодні війна триває не лише на фронті. Вона точиться і в наших телефонах, стрічках соціальних мереж і месенджерах. Росія витрачає мільярди на пропаганду, вербує українців через інтернет, використовує фейки, маніпуляції, щоб посіяти страх, недовіру й розколоти наше суспільство.
Хто в Україні працює на російську інформаційну машину? Чи завжди це професійні агенти? Як не стати інструментом ворожої пропаганди? Про це
"МБ" поговорив із речницею управління СБУ в Чернівецькій області Лесею ФЕДОРЕНКО.
– Хто насправді стоїть за поняттям "агент російської машини пропаганди"?
– Насамперед потрібно розуміти, що агент російської пропаганди – це не завжди людина, яка офіційно працює на російські спецслужби. Якщо говорити про свідому діяльність, то це особи, які виконують завдання держави-агресора, поширюють її інформаційні наративи, збирають інформацію або впливають на громадську думку в інтересах Росії.
Головна мета таких людей – не просто поширити неправдиву інформацію. Вони прагнуть посіяти паніку, недовіру до державних інституцій, дискредитувати Сили оборони, розколоти суспільство та знизити нашу стійкість.
– Чи всі, хто поширює російські наративи, є агентами? Чи між цими поняттями є різниця?
– Різниця є, і вона суттєва. Не кожна людина, яка поширила російський фейк, є агентом. Часто люди роблять це через необережність, емоції або відсутність критичного мислення. Агент же діє свідомо та системно. Людина, яка стала жертвою дезінформації, може навіть не усвідомлювати, що допомагає ворогу. Тому ми постійно наголошуємо: перед тим як поширювати інформацію, необхідно перевіряти її джерело.
– Якщо говорити про таких людей, хто вони? Чи можна умовно поділити їх на категорії?
– Умовно, так. Є особи, які свідомо співпрацюють із ворогом. Є ті, хто працює за винагороду. Є люди, яких використовують через шантаж або компромат. Окрема категорія так звані корисні ідіоти, які не мають зв’язків із російськими спецслужбами, але через власні переконання чи необережність поширюють вигідні Росії меседжі. Для російських спецслужб важливий результат, а не мотив людини.
– Хто найчастіше свідомо працює на користь Росії та що ними керує?
– Мотиви можуть бути різними. Це гроші, ідеологічні переконання, особисті образи, шантаж або бажання отримати певні преференції. Російські спецслужби дуже добре вивчають психологію людей і підбирають індивідуальний підхід до кожного, кого намагаються завербувати.
– Наскільки часто люди допомагають російській пропаганді, навіть не усвідомлюючи цього?
– Такі випадки трапляються регулярно. Людина може побачити емоційний допис, не перевірити його правдивість і натиснути кнопку "поширити". З цього починається ланцюг розповсюдження дезінформації. Саме тому Росія активно використовує соціальні мережі, адже там емоції часто переважають над критичним аналізом інформації.
– Як Росія знаходить таких людей і з чого зазвичай починається співпраця?
– Найчастіше це відбувається через соціальні мережі та месенджери. Спочатку може бути звичайне спілкування, виконання простих завдань або навіть пропозиція швидкого заробітку. Поступово людину залучають до виконання більш серйозних завдань. Саме тому варто дуже обережно ставитися до будь-яких пропозицій від незнайомців, особливо якщо вони пов’язані з фотографуванням об’єктів, передаванням інформації чи виконанням незрозумілих доручень.
– Чому Кремлю важливо, щоб його наративи поширювали саме українці?
– Тому що це створює ілюзію внутрішньої підтримки. Якщо неправдиву інформацію поширює російський ресурс, їй довірятимуть значно менше. Коли ж ті самі меседжі транслюють українські акаунти чи окремі публічні особи, вони здаються більш переконливими. Саме на цьому й побудована значна частина сучасних інформаційних операцій.
– За якими ознаками можна зрозуміти, що людина системно просуває російську пропаганду?
– Передусім це системність. Якщо людина постійно повторює однакові тези, дискредитує українську владу, військових, міжнародних партнерів, виправдовує агресію Росії або заперечує її злочини, це вже може бути ознакою інформаційного впливу. Також варто звертати увагу на категоричність суджень, маніпуляції фактами та використання емоційних закликів замість аргументів.
– Чи є на Буковині приклади викриття людей, які працювали на російську інформаційну машину?
– Так, такі приклади є. Служба безпеки України системно викриває осіб, які працюють на користь держави-агресора, зокрема й у Чернівецькій області. Частину таких випадків ми можемо оприлюднювати лише після слідчих дій. Зокрема, на Буковині СБУ викривала підлітків, яких російські спецслужби завербували через інтернет для підпалів релейних шаф на залізниці. Ворог обіцяв їм швидкий заробіток, однак насправді використовував їх як інструмент для диверсій проти України.
Ще один показовий випадок, коли житель Чернівців, який на замовлення російської сторони записав відео зі спаленням Державного прапора України. Суд визнав його винним у державній зраді та призначив покарання 15 років позбавлення волі. Нині ця особа перебуває в списках на обмін.
Такі історії демонструють, що російські спецслужби використовують різні методи – від вербування молоді через соціальні мережі до залучення дорослих громадян до виконання інформаційно-психологічних операцій.
Саме тому ми постійно закликаємо громадян бути уважними до будь-яких пропозицій легкого заробітку, особливо якщо вони стосуються виконання незрозумілих завдань, фото- чи відеофіксації об’єктів або вчинення протиправних дій.
– Як звичайній людині не стати інструментом російської пропаганди?
– Найголовніше правило: критично сприймайте будь-яку інформацію. Перевіряйте джерела, не поширюйте непідтверджені повідомлення, особливо якщо вони викликають сильні емоції. Користуйтеся лише офіційними джерелами інформації та пам’ятайте, що кожен репост або коментар може або посилити інформаційну безпеку країни, або, навпаки, зіграти на користь ворога.
Інформаційна гігієна сьогодні є такою ж важливою складовою безпеки, як і фізичний захист держави.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Повернутися назад