Чи свідчать 200-бальні результати про якість освіти: думки освітян із Буковини

Фото ілюстративне

В області цьогоріч 68 учасників під час складання основних сесій НМТ набрали найвищу кількість балів – двісті. Четверо вступників отримали 400 балів.

Найбільше 200-бальників цього року на Буковині – з англійської мови (25). З математики – 15, історії України та української літератури – по 5, хімії – 2, біології – 1. А от із укранської мови – жодного.

Про це ідеться у публікації "МБ", пише molbuk.ua


Торік максимальну кількість балів на тестах набрали 49 учасників. Із них четверо – 400-бальники. Також є один 600-бальник.
За предметами кількість 200-бальних результатів розподілена так: математика – 27, англійська мова – 13, українська мова – 9, історія України – 3, українська література – 2, хімія – 1.

У 2024 році по двісті балів отримали 64 вступники. Із них восьмеро мають 400 балів, один – 600.
Двісті балів отримали з англійської мови 28 учасників, математики – 21, української мови – 14, історії України – 11.

Про що ж свідчать результати цьогорічного НМТ та попередніх років? Molbuk.ua поцікавився думкою освітян.


"Ідея була хороша, але її неправильно реалізували"

Пауль ПШЕНІЧКА, заслужений вчитель України:


"Рівень освіти не падає. Співвідношення середніх, слабших і сильніших учнів залишається приблизно таким самим.
Сама ідея НМТ була хорошою. У США є тест GRE. Ввін схожий за принципом. Але проблема нинішнього тестування в іншому: у нас є лише три обов’язкові предмети. Та не можна розділяти предмети на обов’язкові та необов’язкові. Бо це призвело до того, що діти часто вчать лише ті дисципліни, які потрібні для тесту. Якщо дитина в школі вивчає 12 предметів, вона має мати можливість показати свої знання з усіх.

Я переглянув, які тести використовують у Європі та США. Ніде немає обов’язкового тесту з історії. Натомість, наприклад, у Франції є тест із філософії. Цього року там було питання: "Чи можна бути щасливим, якщо поруч бачиш людей, які нещасні?"

Що таке історія у шкільному форматі? Це часто велика кількість дат і прізвищ. Дітям просто перевантажують пам’ять. Я пам’ятаю радянські часи, коли головними предметами на всіх факультетах були "Історія КПРС", "Науковий комунізм" та інші схожі дисципліни. Частина цієї радянської системи, на жаль, досі залишається у нашій освіті.

Люди, які складають завдання для НМТ, дуже розумні й талановиті. Але іноді вони формулюють питання настільки складно, що учень не може навіть зрозуміти, що саме від нього хочуть. Завдання не повинні бути надмірно складними. Вони мають бути розумними".

"Освіта в умовах війни має багато викликів"

Сергій КІЗІМА, керівник Буковинської Малої академії наук:


"Будьмо відверті: на підсумковий результат впливає багато чинників. І першочергово це психологічна готовність дитини.
НМТ – це стрес. Не кожен учень може опанувати себе в таких умовах. До того ж були повітряні тривоги та інші фактори.
Тому для мене результати тестування не можуть бути абсолютно показовими, щоб за ними оцінювати всю систему освіти. Але ми маємо відстежувати певні тенденції. І ми бачимо певне погіршення: щороку приблизно на один відсоток зростає кількість випускників, які не подолали поріг.

Водночас треба звертати увагу і на тих, хто набрав 190 балів і вище. Наприклад, цього року одна неправильна відповідь із української мови могла означати результат близько 195 балів. Тобто учень може чудово знати предмет, але через одну помилку не отримати 200 балів. Мені здається, що справді змінюється покоління дітей. Ті випускники, які сьогодні складають НМТ, фактично проходили базову школу в період пандемії COVID-19 і дистанційного навчання. Це не могло не мати наслідків. Брак очного навчання призвів до певних освітніх втрат і прогалин.

Ми ніби констатуємо, що все добре: програму виконали завдяки ущільненню матеріалу. Але ніхто відверто не говорить, що, можливо, частину тем не вдалося якісно опрацювати і потрібно щось переглянути. У будь-якому разі результати НМТ є для нас своєрідним дороговказом. Вони допомагають побачити проблемні місця, проаналізувати ситуацію з урахуванням особливостей регіону".

"Не варто нарікати на наших дітей"

Оксана ПАЛІЙЧУК, начальниця управління Державної служби якості освіти в області:


"Я б не називала це тенденціями. Правильно було б їх визначати й аналізувати, якби всі діти складали ДПА, як це було раніше. НМТ складають лише ті випускники, які планують вступати до закладів вищої освіти.

Крім того, сьогодні маємо дуже вагомий фактор – війну. Це постійний стрес, тривожність і невизначеність щодо майбутнього. Велика кількість дітей виїхала за кордон, і ця ситуація не сприяє підвищенню мотивації до навчання.

Щороку виникають питання щодо складності тестів. Цьогоріч багато говорили про математику, але відмовлятися від неї не можна. Математика – це не лише обчислення, а й логіка, критичне мислення, уміння аналізувати. Водночас варто переглядати рівень складності завдань. Не варто нарікати на наших дітей. Вони демонструють високий рівень знань, зокрема за кордоном, де багато українських школярів продовжують навчання.

Питання радше до якості тестів: їхньої складності, коректності формулювань і відповідності навчальним програмам. Фахівці мають проаналізувати результати цього року й зробити висновки для підготовки наступного тестування".

"Ситуація не погіршується, але й не покращується"

Юрій ХАЛАВКА, доктор хімічних наук, доцент, проректор ЧНУ з наукової роботи:


"Щодо результатів, я б не сказав, що ситуація погіршується. Вона радше коливається. Минулого року хімію як четвертий предмет обирали приблизно 70-80 учнів області, і цього року показники схожі. Водночас у нас традиційно дещо вищий відсоток тих, хто не долає поріг.

Наприклад, із близько 80 учнів, які складали хімію, орієнтовно 20 могли не пройти мінімальний бал. Тож я не бачу суттєвого погіршення знань із природничих дисциплін, але й покращення ситуації поки що немає. Для цього потрібна цілеспрямована державна політика. Потрібне комплексне реформування, стимулювання вчителів, підтримка природничої освіти та системна робота з учнями".
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram