Помер Флоріан Боднар – легендарний педагог і гуморист із Чернівців

Фото з фб-сторінки Тетяни Пятачук

Не стало педагога, краєзнавця, громадського діяча Флоріана Григоровича Боднаря.

Про це повідомила у фейсбук колишня учениця педагога Тетяна Пятачук, пише molbuk.ua


"Дякую, Флоріане Григоровичу, за життєву мудрість, була щасливою бути Вашою ученицею, спочивайте з Богом…" - написала Тетяна.

Колишня учениця також згадала жарти свого вчителя: ""Якщо хлопа звати Іван Насосов, як звучатиме його імʼя іншими мовами: французькою - Жан Фонтан, німецькою - Йоган Шпріц, італійською - Джовані Дзюреллі, а буковинською - Вонцьо Помпа".

І зізналася, що уроки німецької у школі, які викладав Флоріан Боднар, "були пронизані гумором і мудрістю".

"... тому предмет вивчати було надзвичайно легко і цікаво. Єдиний предмет у школі, перед яким не тряслися піджилки, коли щось не доробив вдома. Єдиний предмет, де учні відповідали, сидячи за партою (згадайте радянську школу). Уроки-діалоги, уроки-інтервʼю.

І вже не згадаю, скільки було тих походів, разом з Віктором Йосиповичем, на Явірник, Драгобрат, Вижниця-Путила-Сергіі-Лопушна по місцях, повʼязаних з Юрієм Федьковичем і Лукʼяном Кобилицею.

А ще літні трудові табори, де ми цілий місяць більше їли, ніж збирали найелітніші сорти винограду у Шабо Одеської області…" - згадує Тетяна Пятачук.


Довідка

Боднар Флоріан Григорович (народився 15 травня 1942, Ленківці, передмістя Чернівців, тепер мікрорайон міста) — педагог, афорист, гуморист, сатирик, краєзнавець, громадський діяч.

В 1959 закінчив середню школу №19 м. Чернівці. Працював токарем. В 1961-1964 – служба в Радянській Армії. В 1972 закінчив факультет романо-германської філології Чернівецького державного університету.

З 1972 року працював викладачем німецької мови гімназії №1 у Чернівцях (з посиленим вивченням німецької мови.).

Багаторазово друкувався в центральних газетах: "Літературна Україна", "Молодь України", "Сільські вісті", "Вісті ЦССТУ", "Здоров'я" та буковинських газетах. В газеті "Доба" має свою сторінку: "Ха-ха-Бар", журналах: "Перець", "Ранок", "Україна", "Старт".

Окремо його твори були надруковані в збірниках. Автор краєзнавчої книги "Свято-Михайлівський собор".

Професійні нагороди: Вчитель року (1997); Відмінник освіти України (1998).

Творчі:

Переможець (лауреат) конкурсів журналу "Ранок" "Гумомарафон-88" та "Гумомарафон-89" (Київ, 1988-1989);
Переможець конкурсу на найкращий анекдот газети "Молодий буковинець" (1991);
Лауреат творчого конкурсу "Світ уцілів, бо сміявся" (2000);
Відзнака газети "Веселі вісті" (2001);
Сертифікат громадського визнання "Гордість Української Держави" (Літературне об'єднання "Кобзар", 2010);
Диплом лауреата конкурсу імені М. Лукаша "Шпигачки" (в номінації поезія, 2010);
Диплом Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського (за книгу сатири і гумору "Ленківські витрибаньки", 2014);
Лауреат премії імені Василя Юхимовича (2015).
Громадська діяльність
Багатолітній організатор і учасник спортивних занять і змагань по футболу серед молоді.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram