Навчалися плавання тисячі чернівчан: чому басейн біля стадіону «Буковина» закрили

У Чернівцях розгорівся скандал навколо басейну біля стадіону "Буковина". Під час реконструкції стадіону чашу басейну засипали землею. І хоч у футбольному клубі "Буковина", який і робить ремонт, запевняють, що землю з чаші басейну приберуть і не будуватимуть там парковку, чернівчани все одно обурюються ситуацією.


Суперечки навколо цього об’єкта змусили багатьох чернівчан згадати його історію. Плавальний басейн на 50 метрів у Чернівцях відкрили 1957 року. Розповідають, що тут навчалися плавання тисячі чернівчан, відбувалися всеукраїнські і міжнародні змагання. Але багато хто навіть не знає, яким був цей басейн, адже він не працює повноцінно з 1989 року.

Офіційної інформації про басейн біля стадіону "Буковина" майже немає. Тож "МБ" зібрав спогади чернівчан, які тренувалися й працювали там.

Борисов Володимир Петрович, батько чернівчанки Лариси Белової, був залучений до будівництва басейну. Вона згадує: "Батько працював головою міського спорткомітету. Він був одним із тих, хто розробляв технічну документацію басейну. Саме від нього залежали всі основні рішення щодо його будівництва. Потрібно було шукати обладнання, і батько їздив у різні міста Радянського Союзу, щоб усе звезти".


На фото будівництво басейну

Жінка згадує, що спочатку планували збудувати басейн на 25 метрів.

"Під час обговорення батько запропонував зробити басейн олімпійського зразка на 50 метрів, щоб сюди приїжджали на змагання, щоб багато людей могло одночасно тренуватися. Йому сказали, якщо знайде фінансування, тоді цей варіант розглянуть. Батькові довелося залучити усі свої зв’язки, звертатися до колишніх учнів, які стали великими начальниками, і, зрештою, знайшли фінансування. І тут справді навчилося плавати дуже багато людей, відбувалися міжнародні змагання", – розповідає пані Лариса.




Чернівчанка Світлана Смеречинська розпочала тренуватися у басейні ще дитиною у 1965 році. Згадує, що вчилася плавати з дерев’яною дощечкою. У 1973 році вона стала тренером з плавання у спортивній школі й пропрацювала тут 17 років, до 1990-го. Жінка дуже добре пам’ятає, як басейн розвивався і як занепав.

Пані Світлана поділилася рідкісними фото з тодішніх тренувань і змагань.

"Глибина в басейні була різною: від 90 см, де вчилися плавати початківці, до 5,5 метра під вишкою. Це був басейн олімпійського типу на вісім доріжок, з вишкою на 5 і 10 метрів, триметровим трампліном, спеціальними тумбами. Він працював цілий рік. Узимку воду нагрівали до +27 градусів, тож плавали там навіть за –20", – каже Світлана Гнатівна.


На фото Світлана Смеречинська пливе батерфляєм у чернівецькому басейні


На змагання в чернівецькому басейні приїжджали не лише спортсмени з України, а й з Румунії, Польщі, Угорщини. Спортивна школа з плавання мала і своїх чемпіонів, і майстрів спорту.


На фото змагання з плавання у чернівецькому басейні у 1968-1970 роках.



На фото розминка перед змаганнями.

"Працював басейн із 7:00 до 21:00. Вранці були уроки з плавання у школярів, потім плавали студенти, з 15:00 – тренування спортсменів, а з 19.00 приходили працівники з різних підприємств. У басейні навчалися плавання дуже багато дітей. У спортивній школі працювало вісім тренерів. У кожного тренера була група з 15 дітей. У певні дні в басейні могло перебувати близько ста дітей. Воду в басейні постійно хлорували. У мене купальник за місяць вигорав", – згадує пані Світлана.


На фото Світлана Смеречинська, яка працювала тренером, 1973-1975 роки.



У 90-х роках басейн закрили. Він поступово почав перетворюватися на смітник.



"У 2000-х роботу басейну намагалися відновити. Інвестор вирішив реконструювати його. Я там навіть рятувальником якийсь час працювала. Але використовували басейн уже не для спорту, а для розваг. Тоді зрізали вишки, спортивні тумби, а чашу залили бетоном, зменшивши глибину до 2,2 метра. Цим і порушили конструкцію чаші", – провадить Світлана Геннадіївна.


На фото басейн після реконструкції у 2001-2002 року. У басейні забрали вишки, стартові тумбочки, поділили басейн одною доріжкою для безпеки.

Колишній керівник управління спорту Чернівецької міської ради Святослав Дяконюк каже, що басейн був дуже затребуваний.

"У басейні працювала спортивна школа. Також його за графіком відвідували школярі та студенти, після обіду відбувалися тренування. Басейн перестав повноцінно працювати у 1989 році, коли в Чернівцях припинили централізовано подавати гарячу воду. Тоді її в басейні вже не могли нагрівати. Взимку басейн уже не працював. До 1997 року цей об’єкт був на балансі "Машзаводу" – одного з найбільших підприємств Чернівців, а після цього його передали у комунальну власність міста", – розповідає Святослав Васильович.

Ще кілька разів басейн запускали на літній період, але інвесторів це не дуже приваблювало.

"У середині 90-х років у басейні тріснула чаша, і вода звідти почала просочуватися в землю. Кілька підприємців влітку заливали воду в басейн, але це було збитково. Утримувати ж відкритий басейн дуже дорого, особливо взимку, коли воду потрібно нагрівати. Тому ніхто цього більше і не робив. Щоб басейн знову почав працювати, потрібно зміцнити його чашу і накрити. Але щоб місто утримувало такий басейн, потрібно дуже багато коштів", – вважає Святослав Васильович.



У 2012 році приватна фірма "Екслюзив-Груп" планувала здійснити реконструкцію, але відмовилася, бо депутати не надали пільги зі сплати земельного податку.
У 2015 році міськрада розробила проєкт реконструкції басейну, але ця ідея так і не була втілена.

У 2021 році була ще одна спроба реконструювати басейн. Чернівецька міськрада оголосила архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію реконструкції спортарени та басейну. Реконструкції так і не було.


Фото з проєкту реконструкції плавального басейну "Буковина" 2015 року

З березня 2024 року басейн разом із територією самого стадіону переданий в оренду футбольному клубу "Буковина".


Сьогодні басейн біля стадіону "Буковина" – це символ втраченої спортивної інфраструктури міста. Для кількох поколінь чернівчан він став місцем перших спортивних перемог, тренувань і знайомства з плаванням. А сьогодні це просто яма, яку засипали землею. Чи отримає ця споруда другий шанс, покаже час, але її історія вже давно стала частиною пам’яті про спортивні Чернівці.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram