Опікав молодих хлопців і ділився досвідом: історія загиблого прикордонника з Буковини Дмитра Корбутяка

Військовий з Буковини Дмитро Корбутяк загинув після важких боїв під Бахмутом. Йому назавжди 39 років.

Яким був прикордонник Дмитро Корбутяк згадали у проєкті "Незабутні: Буковина пам'ятає".


У цивільному житті він мав золоті руки, любив техніку та понад усе дбав про добробут своєї родини. Але з початком великої війни Дмитро Корбутяк без вагань повернувся до війська.

Народився Дмитро Володимирович Корбутяк 18 червня 1983 року у Чернівцях. Навчався у Чернівецькій загальноосвітній школі №3. Дуже гарно малював, тож вступив до Вищого професійного художнього училища №5. Однак навчання не завершив, його призвали до війська.

Служив кінологом у 31-му Чернівецькому прикордонному загоні імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича. У його лавах залишався до 2008 року – після строкової служби уклав контракт.

Прикордонником був дід Дмитра, тож він тішився, що продовжив сімейну традицію.

Повернувшись до цивільного життя, одружився, займався підприємництвом.

"Дмитро любив машини, техніку. Міг годинами лагодити і перебирати щось у гаражі. Загалом мав золоті руки, умів і ремонт зробити, і електропроводку змонтувати, смачно готував. Працював завжди багато, за все брався, щоб родина була забезпечена", – пригадує мати захисника Тетяна Корбутяк.

Повномасштабне вторгнення повернуло Дмитра у військо. 25 лютого він відправив дружину та дітей за кордон, а вже наступного дня був у рідній частині. Воював спершу у 31-му, а згодом – 7-му прикордонному загоні, служив у так званому прикордонному спецназі – комендатурі швидкого реагування. Ці підрозділи призначені для виконання бойових завдань у гарячих точках.

Цілеспрямований, енергійний, професійно підготовлений, він завжди дбав про побратимів, навчав усьому, що знав сам.

"Хлопці, які з ним служили, розповідали, що Дмитро був і душею, і мозком, і настроєм компанії. Він ніколи не падав духом, усіх підбадьорював. Опікав молодих хлопців, ділився досвідом, не дарма мав позивний Батя. На знак подяки побратими створили на сайті Президента України петицію із проханням присвоїти йому звання Героя України", – каже Тетяна Корбутяк.

У квітні 2023 року Дмитро Корбутяк виконував бойове розпорядження на позиції спостережного поста "Очі" в районі міста Бахмут Донецької області. Протягом декількох годин противник обстрілював позиції зі ствольної артилерії та реактивної системи залпового вогню. У цьому нерівному протистоянні головний сержант Дмитро Корбутяк отримав важке поранення.

Переніс 13 операцій, однак медикам не вдалося врятувати його життя. На жаль, 4 травня 2023 року захисник помер.

У Дмитра Корбутяка залишилися батьки, дружина та двоє дітей – донька Дарія та син Микола.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі військового нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно). Наразі можна підписати петицію про присвоєння звання Героя України.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram