Як будувалиТоргово-промислову палату Буковини: цікаві факти

Зараз тут знаходиться адміністративний корпус Буковинського державного медичного університету

Торгово-промислова палата Буковини була створена відповідно до Указу австрійського цісаря від 18 березня 1850 року. Вона регулювала торговельні відносили в краї, сприяла відкриттю нових ярмарків і базарів, видавала дозволи на заняття торгівлею та ремеслом, брала дорадчу участь в укладанні торгових угод із різними державами, виступала посередником при наданні кредитів ремісникам та купцям і дбала про їхній захист.



15 червня 1850 року скликали збори представників торговців та промисловців Буковини. Членами новоствореної організації могли бути лише ті, що мали громадянство держави, користувалися всіма політичними правами, досягли 30-річного віку, не менше 5 років займалися ремеслом і мали власну справу. Першим президентом Торгово-промислової палати обрали Вільгельма фон Альта, секретарем – архітектора Андреаса Мікуліча (батька всесвітньо відомого хірурга Йоганна Мікуліча-Радецького).

Чернівецька громада повинна була придбати за власні кошти приміщення для канцелярії палати та взяти на себе всі витрати з облаштуванням. Упродовж тривалого часу вона розташовувалася на третьому поверсі міської ратуші, а згодом – у Промисловому музеї Буковини.



У 1906 році Торгово-промислова палата оголосила конкурс на кращий проєкт власної будівлі. У ньому взяло участь чимало відомих архітекторів. Кращим визнали проєкт молодого архітектора Фрідріха Готтесманна, який був і керівником будівництва. Створили спеціальний будівельний комітет, головою якого сстав президент палати Фрідріх фон Лангенган.

За кошторисом, необхідно було 440 тисяч корон. Позику на досить вигідних умовах взяли в центральному банку німецької ощадної каси в Празі. Та після розроблення детального плану суму необхідних коштів довелося збільшити.



Першого липня 1907 року приступили до копання фундаменту на надзвичайно престижній земельній ділянці на площі Єлизавети. Розкішне приміщення Торгово-промислової палати планували збудувати до 60-літнього ювілею австрійського цісаря Франца Йозефа. Проте свої корективи внесла природа. Під час виїмки землі виявили сильні водоносні жили, які затримали будівництво. Довелося вносити необхідні зміни і в заплановані роботи, і в кошторис. На засіданні палати ухвалили рішення взяти у банку позику в розмірі 150 000 корон. Її було отримано, будівництво продовжилося.



Будівля мала чотири поверхи. Перші два були призначені для потреб палати, два інші – під житло, проте за необхідності їх можна було перетворити на службові кабінети. На горищі спершу хотіли розташувати ательє, та через високий дохід від здачі в оренду використовували як житлове.



Газета "Czernowitzer Allgemeine Zeitung" від 5 грудня 1909 року помістила статтю про новий палац Торгово-промислової палати, де детально описала приміщення: "Через дубові, повністю оздоблені орнаментом із бронзи двері досягаємо вестибюльного входу, звідси ліворуч – сходи, що ведуть до жилої частини споруди, прямо – сходи до вестибюлю палати і святкові сходи. У вестибюлі палати на стелі намальована картина неба, на стінах – мармурові пілястри з позолоченими капітелями, ліворуч біля стіни – памятна дошка. Підлога встелена мармуровими плитами із сортів зальцбурзького мармуру; праворуч – мармуровий камін із червоно-сірого, прикрашений рельєфом із бронзи. На каміні – зображення юнака і бика. На вікнах – зображення десяти найвідоміших архітектурних споруд Чернівців: вежі ратуші, резиденції, кафедрального собору, темплю, вірменської церкви, католицької церкви, старої синагоги, старого будинку сейму, греко-католицької та євангельської церков. Сходи ведуть на поверх, де розташувалася палата. На сходовому майданчику розмальовані плафон і стіни. На вікнах зображено герби буковинських міст. На торцевій стіні – декоративна картина художника Альфреда Оффнера "Алегорії торгівлі". У вестибюлі палати над зеленим кахельним каміном – портрет цісаря в молодості. 5 гарних ламп освітлюють 25-метровий вестибюль. У його кінці – кабінети президента та секретаря палати. Кабінет президента оформлений у стилі ампір, кольори переважно червоні, пурпурові та золоті. Освітлювальні лампи, письмове приладдя, годинник, декоративні прикраси – усе старанно підібране. В кабінеті секретаря – дубові меблі в чорній шкіряній оправі. Обидва кабінети обладнані умивальником, наявний і гардероб. Усього є 8 кабінетів, бібліотека, умивальник, туалет, гардероб для членів палати, зала засідань, зала обговорень та ін.".

На святкове відкриття новозбудованого приміщення Торгово-промислової палати прибула делегація високих посадових осіб із Відня. Її урочисто зустрічали на вокзалі.

Як сповістило Міністерство торгівлі Австрії, на спорудження будівлі Торгово-промислової палати було витрачено 607 954 корони 60 гелерів.

Цікаві факти
*Мулярські й теслярські роботи виконувала фірма Айзенберга та Коретинського.

*Міська газета у рубриці "Новобудови ювілейного року" так описувала вигляд будівлі Торгово-промислової палати: "Над ризалітом зведено аттік, прикрашений фігурами. Виразні пластичні прикраси складаються з алегоричної середньої групи – герба із зображенням покровителів палати, двох молодих юнаків (фігури обабіч), котрі тримають герби держави та міста, і, як обрамлювальний елемент, - герб краю. Пластичні вироби виконані за ескізами скульптора, доцента Віденської Академії мистецтв д-ра Геллера майстрами компанії з Відня. За художнім виглядом ці фігури подібні на твори німецьких митців (Гільдебранта, Врби). Від д-ра Геллера походить також прикрашене лавровими вінками зображення Меркурія на пілястрах споруди. Над вікнами палати – викладені мозаїкою зі шматочків скла емблеми промислових корпорацій. Особливу увагу привертає Ніка (богиня перемоги), як уособлення мистецтв, виготовлена із золотих та срібних шматочків скла".

*Над центральним входом до приміщення висіла табличка "Буковинська торгово-промислова палата" зі шматочків смальти. У нижній частині будівлі знаходилася дуже гарно оформлена кавярня "Kaiser Cafe". Дах був покритий черепицею.

*Зала засідань мала 15,5 метра завдовжки, 8,5 – завширшки, 6,5 – заввишки. На дубовій панелі, що оперізувала всю залу, встановили лизени – плескаті вертикальні виступи, в яких стояли по дві виконані скульптором Штьормером фігурки ангелів, крайні тримали зображення австрійських цісарів – від часів входження Буковини до складу монархії: Йосифа ІІ, Леопольда ІІ, Франца І, Фердинанда І, у руках інших – емблеми промислів. У залі було два мармурові каміни. Над ними – портрети президента палати фон Лангенгана та віцепрезидента Тіттінгера на повен зріст. Палата мала також кафе з читальною, концертною та ігровою залами.

*Орденом Залізної Корони третього класу, нагородили архітектора, цісарсько-королівського радника Йозефа Грегора, Золотим Хрестом за Заслуги з короною – секретаря Торгово-промислової палати д-ра Фрідріха Ернста Декера, Срібним Хрестом за Заслуги з короною – маляра Юліуса Гудечека та слюсарних справ майстра Боруха Тернбаха. Міністр Вайскірхнер особисто вручив нагороди.

Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги Марії Никирси: "Чернівці. Документальні нариси з історії забудови міста".
Листівки з приватної колекції Едварда Туркевича.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram