НМТ без обов’язкової математики: у Раді зареєстрували законопроєкт, освітяни ЧНУ б’ють на сполох

Фото ілюстративне з сайту Освіторія

У Верховній Раді пропонують зменшити кількість обов'язкових предметів національного мультипредметного тесту (НМТ), надавши учасникам можливість вирішувати самостійно, чи складати іспит із математики.

Такі зміни передбачає внесений до парламенту законопроєкт №15254-1, повідомила одна з його ініціаторок, народна депутатка Юлія Гришина.


Парламентарка та голова підкомітету з питань вищої освіти пояснила, що документ передбачає зміни лише на період воєнного стану.

Майбутнім абітурієнтам хочуть дозволити складати два обов'язкові предмети НМТ (українську мову та історію України), а також один – на вибір. До останніх віднесуть і математику.

"Для держави стратегічно важливо підтримувати технічні та інженерні спеціальності, проте введення обов'язку складати іспит з математики на всі спеціальності проблему не вирішує, а лише ускладнює.

Потрібні комплексні стратегічні рішення від МОН для мотивації: збільшувати вагу вступного балу з математики через коефіцієнти, підвищити стипендії тим, хто навчається за цими спеціальностями, впроваджувати програми стажування вже з третього–четвертого курсу з можливістю заробляти кошти, збільшити держзамовлення та забезпечення грантами на технічні спеціальності, проводити якісну комунікацію щодо цього питання та інше", – вважає Юлія Гришина.

Також вона назвала "надмірним психологічним навантаженням" наявний формат НМТ, за якого учасники мають складати чотири предмети в один день упродовж чотирьох годин.

На її думку, законопроєкт важливий, оскільки систему шкільної освіти так і не адаптували до роботи в умовах війни. Водночас такі зміни зможуть утримати молодь в України.

"МОН за ці роки не забезпечило комплексних рішень: хоча була рекомендація Комітету освіти, так і не затверджено концепцію надолуження освітніх втрат, не реформовано педагогічну освіту, немає системного підвищення кваліфікації вчителів, оновлення програм та не розроблена нова структура заробітної плати освітян.

Весь цей суцільний клубок невирішених проблем ми не маємо права перекладати на підлітків через надмірну кількість обов'язкових іспитів", – написала парламентарка.

Як на ініціативу депутатів відреагувала громадськість?

Президентка Київського авіаційного інституту Ксенія Семенова розкритикувала ініціативу. Вона вважає, що такі зміни швидше нашкодять, ніж будуть корисними в період війни, коли країна потребує більше фахових інженерів, а молодь масово виїжджає за кордон.

"Якщо не розумієте, чим закінчиться скасування математики як обовʼязкового предмету НМТ, то подивіться на фізику і хімію. Скільки людей обирають ці предмети на НМТ, скільки потім в результаті вступає на ці спеціальності. А також скільки людей у старших класах вчать фізику і хімію, знаючи, що таке НМТ вони не здають. Запитайте знайомих шкільних вчителів, чи всі уроки відвідують старшокласники. Сюрпрайз, сюрпрайз. Не так, як ми у девʼяності.

Фізика, хімія і математика в школі – це і є наша оборонка. Фізику і хімію вже загубили. Ну давайте ще математику туди ж", – написала очільниця КАІ.

Вона додала, що завдання НМТ охоплюють теми всіх років шкільного навчання, тому навіть без знань за останні роки майбутні абітурієнти мають складати іспит на прохідний бал.

Крім того, тестування також є випускним екзаменом, який допомагає вимірювати знання 11-класників, аби надалі формувати державні політики.

"Чи може здобувати вищу освіту людина, яка не вміє ділити дроби і скласти пропорцію? Не може. Ні на журналістиці, ні на історії не може. Бо університетські програми так складені, що передбачають наявність шкільної освіти у тих, хто приходить здобувати вищу.

Вища освіта – це комплекс знань, це не про навчання конкретній навичці, типу написати прес-реліз чи припаяти діод. Тому інженерам важливо вчити гуманітарні предмети, а гуманітаріям базово знати математику і природничі науки", – переконана Ксенія Семенова.

Перший проректор Українського католицького університету та доктор філософії з математичного аналізу Ярослав Притула звернув увагу і на те, що такі зміни до НМТ демонструватимуть відсутність послідовності в управлінні освітою.

"Математика в НМТ – це не просто про формули. Це про базову здатність мислити структурно, працювати з даними, аргументами й причинно-наслідковими зв'язками.

Але ще важливіше – сталість правил. Проблема не лише в одному предметі. Проблема в тому, що освітню політику знову смикають туди-сюди: реформу ввели, не дали їй нормально запрацювати, не оцінили наслідків і вже змінюємо правила. Для учнів, батьків, учителів і університетів це найгірший сигнал: держава сама не знає, чого хоче від освіти. Освіту не можна будувати в режимі маятника, як і країну", – вважає проректор УКУ.

Ректор приватного вишу Київська школа економіки (KSE) та соціолог Тимофій Брік закликав "не красти майбутнє дітей", скасовуючи обов'язковість математики на НМТ.

"Про НМТ з математики можна думати ще з такого боку. Якщо ваша дитина не покаже нормальний бал з математики, вона не зможе вступити на найкращі факультети КНУ, КПІ, Каразіна, Франка, КАІ, УКУ і точно не зможе вступити у KSE. І закордоном без розуміння математики дитина не зможе навчатися нормальному місці теж", – написав Тимофій Брік.

Президент KSE Тимофій Милованов додав, що майбутнє за штучним інтелектом, а без знання математики не вдасться досягти успіхів у створенні і архітектурі цих систем.

Старший науковий співробітник Інституту фізики НАНУ, член Наглядової ради КАІ та військовослужбовець Антон Сененко підкреслив, що сучасні війни – високотехнологічні. Вони вимагають від країн власного інтелектуального потенціалу та виробничої бази.

"Цінність звичайних фундаментальних природничих знань – це виконання невеличких, але актуальних технологізованих задач, без яких не минає нині жодна сутичка з ворогом. Від морської поверхні і доставки припасів на позиції до ураження ворожих дронів і балістичних ракет.

Вартість же цих знань вимірюється у наявності/відсутності втрат у ворога. І серед своїх людей. Технології захищають. Але їх треба розуміти і вміти ними користуватися.

Темп війни просто не дає часу заповнювати прогалини в освіті (хоч в навчальних центрах, хоч на позиціях), бо комусь колись здалося, що косінуси ніде не знадобляться", – переконаний науковець.

Розкритикував ініціативу і ректор Чернівецького національного університету Руслан Білоскурський:

"Розумію аргументи про складність навчання під час війни, освітні втрати та психологічне навантаження. Проте вилучення математики з переліку обов’язкових предметів НМТ для всіх вступників вважаю хибним рішенням.

Математика - це про логіку, критичне та аналітичне мислення, причинно-наслідкові зв'язки, здатність працювати з даними та приймати обґрунтовані рішення, а не лише логарифми, формули та обчислення. Математика сприяє формуванню компетенцій, які потрібні сучасному фахівцю незалежно від професії - від економіста й журналіста до юриста та управлінця.

Якщо ми хочемо будувати конкурентоспроможну державу, розвивати технології, економіку та інновації, то маємо не знижувати вимоги, а створювати умови, щоб діти могли їм відповідати.

Україна потребує освіченої молоді, здатної модернізувати країну та конкурувати у світі. Саме тому математика повинна залишатися серед обов’язкових складових НМТ", - написав Р. Білоскурський на своїй фб-сторінці.

Ректора підтримали у коментарях викладачі:

"Неоднозначна ситуація. Вкотре депутатська ініціатива розділила українців. Гуманітарії "за", природничники "проти". Страждатимуть знову діти. Жаль, поки немає розуміння того, що державні ініціативи мають єднати українців, а не "розділяти" на табори/сіяти суперечки", - написав асистент кафедри історії України ЧНУ імені Юрія Федьковича, кандидат історичних наук Назарій Христан.

"Коли ми зменшуємо роль математики, то йдеться не про один шкільний предмет. Йдеться про майбутній кадровий потенціал держави. Про тих, хто через кілька років проєктуватиме мости, будуватиме енергетичні системи, створюватиме українські технології, працюватиме в медицині, науці та оборонній сфері.
Математика – це не лише цифри та формули. Математика – це культура мислення, це вміння аналізувати, робити висновки та приймати відповідальні рішення, це здатність створювати нове, це здатність бути незалежними і це одна з тих інвестицій, результат яких стає помітним не завтра, а через покоління.

Саме тому сьогодні нам потрібно не відмовлятися від математики, а відкривати її дітям. Пояснювати, зацікавлювати, підтримувати, показувати її зв’язок із реальним життям і майбутніми професіями.

Адже майбутнє України будується не лише на передовій. Воно будується також у школах, університетах і дитячих аудиторіях, де формується мислення майбутніх поколінь" - написала декан факультету математики та інформатики, професор, доктор фізико-математичних наук Ольга Мартинюк.

"Математика - це мова, якою написаний світ. Вона допомагає побачити порядок у хаосі, закономірність у випадковості та гармонію у світі", - переконана завідувач кафедри практичної психології, кандидат психологічних наук, доцент Валентина Радчук.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram