Від Карпат до Парижа: як Буковина перевтілюється у великому кіно

Буковина давно стала однією з улюблених локацій українських кінематографістів. Архітектура Чернівців та карпатські пейзажі області в об'єктиві камери легко перетворюються на різні епохи та країни.

У цій добірці "МБ" зібрав сім фільмів, у яких знайомі місця стали частиною великого кіно — і, можливо, ви впізнаєте їх уже з перших кадрів.

"Меланхолійний вальс"(1990)

Цей повнометражний український художній фільм був знятий режисером Борисом Савченком за мотивами однойменного оповідання, а також листів і щоденників Ольги Кобилянської.

Фільм переносить глядача в атмосферу Чернівців початку XX століття, де на тлі передвоєнної епохи розгортаються долі трьох молодих інтелігенток — Марти, Ганни та Софії. Кожна з них відчайдушно прагне самореалізації в науці та мистецтві, проте життєвий шлях кожної складається по-різному: від тендітного особистого щастя до глибокого драматичного розчарування.

Частина зйомок проходила на Турецькій площі, у стінах Чернівецького національного університету та в провулку Готельному, закарбувавши для історії вигляд старого міста таким, яким воно було понад тридцять років тому.

"Тіні незабутих предків" (2013)

В основі цього молодіжного містичного трилера режисера Любомира Левицького лежить давня карпатська легенда про боротьбу людей із темними силами.

У прадавні часи ліси Карпатських гір були переповнені злими духами, які забирали людські життя. Коли ці вбиства почали траплятися мало не щодня, карпатські мольфари ув’язнили духів у Книзі Тіней, затаврувавши її магічною Зґардою, яка згодом була передана до Чернівецького університету на зберігання.

Молодий студент цього вишу — Іван — випадково стає причиною зникнення Зґарди. Після цього з ним та його друзями починають відбуватися дивні й моторошні події.

Фільм знімали у Карпатах, Камʼянці-Подільському, Києві, а також в Чернівцях. Саме на території головного корпусу ЧНУ починаються головні події.

"Іван Сила" (2013)

Фільм "Іван Сила" режисера Віктора Андрієнко, знятий за книгою Олександра Гавроша, розповідає реальну історію про закарпатського богатиря Івана Фірцака, найсильнішої людини світу початку XX століття.

У фільмі знялися відомі українські зірки: Ольга Сумська, Олексій Вертинський, а головні ролі виконали справжні сучасні силачі — Дмитро Халаджі та Василь Вірастюк.

Цікаво, що у стрічці Чернівці "зіграли роль" багатьох європейських міст, зокрема Парижа. Щоб відтворити атмосферу минулого століття, зйомки проводили біля Чернівецької філармонії, на вулиці Університетській та у театрі імені Ольги Кобилянської.

"Гніздо горлиці" (2016)

Драма Тараса Ткаченка "Гніздо горлиці" піднімає болючу для багатьох українців тему заробітчанства через історію Дарини. Головна героїня залишає рідну Буковину й вирушає до Італії, сподіваючись, що гроші врятують її сім'ю від скрути, проте натомість опиняється перед складним моральним вибором між обов’язком та новим коханням.

Над сценарієм працював чернівецький письменник Віктор Мельник, який зміг тонко передати внутрішню кризу жінки, що розривається між двома світами.

Фільм знімали як в італійській Генуї, так і на Буковині — зокрема у Вижниці та самих Чернівцях. У кадрах легко впізнати знакові локації: площі міста, аеропорт, приміщення міської ради та університетські дворики.

Ця щира та глибока стрічка показує, як важко іноді буває повернутися додому, коли довга розлука вже встигла змінити і людей, і їхні почуття.

"Віддана" (2020)

Фільм "Віддана", який став дебютом для режисерки Христини Сиволап, — це надзвичайно красива історія за романом Софії Андрухович "Фелікс Австрія".

Історія починається в другій половині XIX століття в австро-угорській Україні, в місті Станіславів (сучасному Івано-Франківську). Під час великої пожежі доктор Аґнер втрачає свою дружину, але йому вдається врятувати двох дівчинок – рідну доньку Адель та доньку прислуги Стефанію. Доктор вирішує виховувати дівчат разом, а сюжет переноситься на 25 років вперед.

Хоча основні події відбуваються у Станіславові, частину магічної атмосфери фільму створювали саме в Чернівцях.

Одним із найяскравіших моментів стала масова сцена у Чернівецькому театрі імені Ольги Кобилянської, де в ролі акторів масовки спробували себе понад сто місцевих жителів. Завдяки поєднанню вишуканих костюмів та автентичної архітектури Буковини, фільм вийшов дуже естетичним і точно передав дух далекої епохи.

"Памфір" (2022)

Драма Дмитра Сухолиткого-Собчука розповідає про колишнього контрабандиста Леоніда, який повертається із заробітків у прикордонне буковинське село до сім'ї. Намагаючись чесно жити, він змушений повернутися до незаконного промислу, щоб відшкодувати збитки, завдані сином, і протистояти місцевому кримінальному авторитету на тлі святкування Маланки.

Місце подій — село Верхній Яловець у Чернівецькій області перетворилося на ідеальну природну декорацію. Завдяки збереженим гуцульським хатам, старовинним церквам та туманним лісовим дорогам, авторам вдалося створити надзвичайно драматичну та реалістичну атмосферу. Саме з такої географії випливає ще одна з головних тем — контрабанда, закон, його порушення і відплата за це. 

"Вічник" (2025)

Фільм режисера Івана Ніколайчука, знятий за мотивами роману Мирослава Дочинця "Вічник: Сповідь на перевалі духу" є екранізацією одного з найпопулярніших українських романів останнього десятиліття.

Фільм розповідає реальну історію 104-річного карпатського мудреця, мольфара Андрія Ворона, який пройшов через війну за Карпатську Україну, сталінські табори ГУЛАГу, але зберіг любов до життя, гідність та світло у душі.

Над фільмом працювали понад десять років, а зйомки завершили вже під час повномасштабної війни.

Знімальна група працювала на Івано-Франківщині, Закарпатті, Київщині та Буковині. Зокрема частину сцен знімали й у Чернівцях. Балкон на площі Філармонії став знімальним майданчиком епізоду про проголошення автономії Карпатської України, яке відбулося в 1939 році в місті Хуст.



Авторка – Христина Шведюк

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram