Прикопав 11 відер мертвих бджіл: на Буковині комахи загинули через кроплення садів

У селі Зарожани пасічники фіксують масову загибель бджіл. Люди переконані: причиною стали хімічні обробки садів та полів у період цвітіння і в не дозволений для цього час.

Про йдеться у публікації "МБ".



"Пасіка – це справа мого життя"

Родина Хмелинських із Зарожан займається бджільництвом десятки років. Для 60-річного В’ячеслава ХМЕЛИНСЬКОГО це не просто робота. Це справа всього його життя.



На пасіці пан В’ячеслав працює майже 28 років. Колись господарство налічувало понад 300 вуликів і вважалося одним із найбільших у регіоні. Нині разом із сином Олександром утримують близько 280 бджолосімей. Це понад 200 вуликів. Та цієї весни пасічники зіткнулися з масштабною загибеллю бджіл. За словами В’ячеслава Хмелинського, найбільші втрати почали помічати після середини квітня.

"Спочатку думав, що це одна сім’я ослабла, але за кілька днів почалося масово. Піднімав корпуси, а бджоли вже не літали – лише повзали і гинули", – розповідає пасічник.

Частину мертвих бджіл довелося вивозити та закопувати.

"Прикопав вже 11 десятикілограмових відер мертвих бджіл. 95 % моєї пасіки знищено, а це моя робота. От чим мені ще займатись у 60 років?" – обурюється чоловік.



Найбільше постраждала робоча льотна бджола – саме та, яка приносить пилок і забезпечує розвиток сім’ї.

"Молода бджола залишилася, а вся льотна загинула. Це означає, що сім’я різко слабне і може не відновитися", – пояснює пан В’ячеслав.

Пасічник додає: за роки роботи вже не вперше стикається з такою проблемою, однак цього разу масштаби величезні.

"Ми три дні чистили пасіку"

Син В’ячеслава Олександр ХМЕЛИНСЬКИЙ займається бджільництвом із дитинства. Уже понад два десятиліття він працює разом із батьком.
За словами чоловіка, вони залишили біля дому кілька сімей, щоб спостерігати за їхнім станом.

"Ми приходимо, а бджола падає біля вулика, крутиться, не може злетіти і гине. Так поводиться отруєна бджола", – каже Олександр.



За його словами, родина вже мала такі неприємності попередніми роками. Вони навіть передавали бджіл на експертизу, однак процес тривав довго, а результатів, які допомогли б знайти винних, не було.

Чоловік каже: найбільша проблема – відсутність відповідальності.



"Там, де люди правильно працюють із пестицидами, бджоли не гинуть. Ми возили пасіки на інші території – і все було добре", – наголошує він.
Схожу ситуацію описує ще один житель Зарожан пасічник Василь ПОПОВИЧ.

Бджільництвом чоловік займається близько шести років. Зараз у господарстві має 24 вулики. За його словами, цього року загибель не була критичною, однак розвиток бджолосімей суттєво сповільнився.







"Я вже на два тижні відстаю в розвитку пасіки. Це дуже багато саме у весняний період", – говорить Василь.

Він розповідає, що бачив, як обробляли поля в денний час.

"Було близько десятої ранку, люди йшли на кладовище, а трактор уже кропив. Вітер ніс усе на село. Цим дихають і люди", – каже чоловік.

За словами Василя Поповича, через такі випадки пасічники рідко не звертаються до відповідних служб, адже не вірять у результат.





За словами виконувача обов’язків голови асоціації виробників продуктів бджільництва "Буковинський бджоляр" Івана ФИЛИПЧУКА, Буковина є одним із регіонів, де бджільництво є важливою галуззю.

За його словами, багато пасічників не лише виробляють мед, а й реалізовують бджолопакети, що формує дохід для родин і надходження до місцевого бюджету.

"Бджоли – це не лише мед. Це запилювачі, від яких залежить урожайність. Завдяки бджолам врожайність може збільшуватися щонайменше на 30 %", – зазначає Іван Филипчук.

Водночас він зазначає, що використання хімікатів у недозволений час впливає не лише на стан бджільництва, а й на здоров’я людей.

"Є чіткі норми законодавства, коли можна обробляти. Якщо правила порушують, пасічники мають право оскаржувати це та вимагати компенсацію", – каже він.

Для цього важливо мати зареєстровану пасіку та відповідний паспорт.

Також він радить пасічникам бути членами профільних спілок, які можуть надати юридичну підтримку.

Пасічники із Зарожан переконані: проблема потребує уваги, адже наслідки можуть бути значно більшими, ніж здається.

"Коли не стане бджоли, тоді всі зрозуміють, наскільки вона важлива", – каже В’ячеслав Хмелинський.

Що говорить закон

В Україні існують чіткі правила щодо обробки полів і садів хімічними препаратами поблизу пасік.

Зокрема, обприскування має відбуватися у вечірній або ранковий час – орієнтовно з 22:00 до 00:00 або до 08:00, коли бджоли не перебувають у активному льоті.

Відповідно до закону "Про бджільництво", аграрії повинні завчасно повідомляти пасічників про заплановану хімічну обробку. Після такого повідомлення власники пасік можуть завчасу вивезти бджіл у безпечне місце або тимчасово ізолювати їх.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram