«Солодка Даруся» знову на сцені: у Чернівцях показали нову версію культової вистави

Учора, 25 квітня, на сцені Чернівецького драмтеатру, майже через 20 років після першої постановки, знову з’явилися Даруся та Іван Цвичок. Проте це були не відреставровані образи минулого, а вже нові персонажі.

Прем’єра "Солодкої Дарусі" зібрала аншлаг. Люди з оплесками в залі зустріли авторку твору Марію Матіос, яка, як і всі присутні, не знала, що очікувати від нової постановки, пише molbuk.ua.



"Неймовірно хвилююся, тому що приїхала додому, а вдома завжди оцінюють усе за найвищою міркою і без поблажливості. Не просто здивована, я захоплена відвагою Людмили Скрипки й усього колективу театру через те, що я не знаю, чи є в Україні прецедент, коли один і той самий режисер вдруге береться за роботу, яку уже робив, бо це виклик не тільки театральному, мистецькому світу, а й собі", – каже письменниця Марія Матіос.

Вперше "Солодка Даруся" з’явилася у Чернівецькому драмтеатрі ще у 2008 році. Тоді це була перша інсценізація відомого роману буковинської письменниці. А от самій книзі сьогодні уже 22 роки.

"За такий час навіть сприйняття того, що ми робили тоді, змінюється. Я сама нещодавно перечитала свою ж книжку і подумала: о, тут ще й таке є. Тому Людмила Іванівна це і зробила, бо життя як ріка, як потік – воно біжить, воно бурхливе", – додала Матіос.



Директор театру Іван Бутняк каже, що вистава "Вовчиха" – та, з якою асоціюється бренд театру, і саме з нею неодноразово їздили на гастролі різними містами. Проте він переконаний, що "Солодка Даруся" також увійде до "золотої сторінки" репертуару.

"Важливо й те, що обставини змінилися. Порівняно з 2008 роком, зараз країна в стані війни. Ми виборюємо право на свій голос, на голос нашого народу. І попри те, що я грав епізодичну роль у першій постановці, сьогоднішня прем’єра стала для мене відкриттям. Бо є речі, які непомітно для нас, але змінюються. Зараз ми в багатьох питаннях більш радикальні, ніж тоді. І також принципово для нашого театру, щоб ми пропрацьовували складні теми і не самостійно, а разом з нашими глядачами", – пояснює директор театру.

Режисерка-постановниця Людмила Скрипка каже, коли Іван Бутняк сказав, що "Солодка Даруся" мусить бути в Чернівецькому театрі, для неї це було складним рішенням, адже, за її словами, це небезпечно. Перемовини тривали майже пів року.

"Думаю, що пройде ще десять років, і "Солодка Даруся" відкриє інші грані. Тому що це такий твір, який буде, на жаль, актуальний ще довго. Але, можливо, прийде той час, коли "Солодку Дарусю" якийсь молодий режисер захоче поставити, і ми побачимо історію, яка була колись, і українцям треба просто нагадати, що це було, як історичний факт.

Читайте також: "Солодка Даруся" повертається: чому варто побачити нову версію вистави

Робота з цією книжкою, коли я її перечитала, відкрилася зовсім по-іншому. І кожна сторінка, і кожний персонаж до мене звертався по-іншому", – ділиться режисерка.

Марія Матіос додає, що коли розмовляла з Іваном Бутняком та Людмилою Скрипкою про виставу, то сказала: "Так, я даю згоду на повернення "Солодкої Дарусі". На що почула відповідь – вона не буде повертатися, це вже буде нова Даруся.

А от композитор Олександр Шимко зазначає, що для нього робота з цією постановкою стала знаковою.

"Востаннє писав для вистави ще у 2021 році, тобто ще до повномасштабного вторгнення. І після, три роки взагалі нічого не міг писати, не міг зібратися, було не до творчості. Потім якось треба було приходити в форму, і я вдячний драмтеатру Кобилянської за запрошення та участь. Це велике натхнення працювати з таким матеріалом", – каже він.



Цікаво й те, що перед виставою група підтримки Матіос зробила відео на 6 хвилин про одного з головних героїв – Івана Цвичка. Вони побували на тому хуторі, де він народився, спілкувалися з людьми, які його знали, пам'ятають, а один чоловік навіть зіграв на Цвичковій дримбі.

"Коли я писала книгу, то не знала, що насправді Цвичок був ровесником мого батька і вони ходили на тому хуторі навіть свого часу до школи разом. Про це я вже дізналася через кілька років після написання книжки. І перед виставою справді хвилююся, адже я сьогодні як чисте поле – нічого не знаю, що відбуватиметься", – розповідає Марія Матіос.

Як тільки ширма піднялася, на сцені відбулася магія. Глядач постійно в напрузі, адже коливається від комічних до драматичних моментів. Так, у першій дії чутно і сміх, і плач, проте трагічне закінчення другої додало виставі остаточного акценту. Зал ще довго аплодував стоячи.

"Солодка Даруся" – це історія про зламані людські долі, які опинилися під тиском системи, де навіть діти ставали її жертвами.



"Я б дуже хотіла, аби якісь мої прозові твори втратили актуальність. Хочеться читати й думати: це ж середньовіччя, Україна повинна модерні речі якісь робити. Та, на жаль, поки що це неможливо. Бо якщо ми не вийдемо з минулого з певними орієнтирами, з певними маркерами, то не будемо мати доброго успішного майбутнього. Ми маємо не тільки історію ревізувати, а й себе в ній", – каже Марія Матіос.

Варто зазначити, що в описі вистави організатори попереджають: використовуються сценічні димові ефекти, а в окремих фрагментах звучить російська мова.

Побачити "Солодку Дарусю" можна ще сьогодні, 26 квітня, або ж 9 травня.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram