Стрілянина в Києві й серії терактів: чому атаки в Україні не зупиняться - думки експертів

Ввечері 18 квітня озброєний карабіном чоловік влаштував стрілянину в Голосіївському районі Києва. Він застрелив п’ятьох людей на вулиці, а потім забарикадувався в супермаркеті, де вбив ще одного із заручників.

Загалом через теракт загинули семеро людей, ще стільки ж із пораненнями опинилися в лікарні, зокрема 11-річний хлопчик.

Стрілка ліквідували спецпризначенці поліції під час штурму. Ним виявився 58-річний Дмитро Васильченков. Зловмисник стріляв із легально зареєстрованого карабіна, не висував жодних умов та повністю ігнорував вмовляння переговорників.

Цей випадок, на жаль, непоодинокий. Із початку 2026 року в різних містах України зафіксували серію терактів із використанням вибухівки, жертвами яких ставали переважно поліцейські.

Не винятком стала і Буковина.

Зокрема, 19 лютого двоє поліцейських травмувалися внаслідок вибуху в Сторожинці, коли приїхали на виклик щодо конфлікту на одній із вулиць. Місцевий житель кинув гранату в їхній бік, а потім втік. Один із поліцейських отримав важкі травми.

22 лютого в центрі Львова після виклику патрульних на місце злочину пролунали два вибухи. Загинула 23-річна поліцейська.

Згодом правоохоронці затримали підозрювану – 33-річну мешканку Рівненщини. Жінка виготовила вибухові пристрої та встановила їх у сміттєвих баках. Зробила це за вказівкою "куратора" спецслужб РФ.

Про що свідчать ці серії терактів та як себе захистити громадянам? Про це ідеться у публікації "МБ" від 23 квітня, пише molbuk.ua



"Це відбуватиметься і надалі"

Ігор БУРКУТ, історик, політолог:



"Під час воєн зброя розповзається серед мирних людей і опиняється в руках тих, хто готовий її застосовувати як для вирішення особистих проблем, так і для того, щоби виконувати завдання ворожих сил. І не обов’язково це противник, із яким ми воюємо. Це може бути якась кримінальна структура. Або й щось навіть не дуже зрозуміле.

Щодо теракту в Києві, я не можу сказати, що уже остаточно доведена робота на російську розвідку цього колишнього майора ЗСУ. Так, він налаштований проросійськи, він про це відкрито заявляв у соцмережах. Ще й демонстрував сусідам зброю і похвалявся, що може вбити кого завгодно. Судячи з усього, у нього було не все добре із психікою.

Ми бачили й інші випадки, де стовідсотково діяла російська агентура, яка за гроші або з ідейних міркувань вбивала чи намагалася вбити патріотів, військовослужбовців і взагалі всіх тих, хто заважає нашому ворогу. На жаль, це відбуватиметься і надалі.

Якщо росіяни не можуть досягнути перемоги на фронті, вони вдаються до старих чекістських методів. А терор – це якраз і є типово чекістський метод, щоби в суспільстві виховувати страх.

Я народився відразу після тієї великої війни з німцями, і до 60-их років ще були випадки, коли зброя, яка опинилася в руках людей, починала працювати. Були й політичні замахи, і українське підпілля на заході України працювало. Ті, хто під час війни служив окупантам, також мали зброю. І під час арешту її застосовували.

Але були і інші випадки. Один із них трапився у школі міста Чорткова, де я навчався. Хлопець із випускного класу прийшов на заняття із бойовим пістолетом. Вийшов на подвір’я, витягнув цей пістолет і в паркан вистрелив. Інший підбіг до нього, хотів забрати пістолет, той змахнув, зброя вистрелила і вбила хлопця. Не можна це назвати терактом. Це зброя, яка опинилася в руках ідіота.

Ще один важливий момент. Цього вбивцю у Києві багато людей бачили зі зброєю, коли він починав стріляти. Йому кричали припинити, але він продовжував. Це стало приводом для дискусій, що якби у простих людей була бойова зброя для самозахисту.

Відтак знову піднімається питання про те, що треба дозволити зброю для самозахисту. Про це сказав навіть міністр внутрішніх справ. Наші сусіди молдовани це дозволили. Відтоді кількість вбивств за допомогою вогнепальної зброї у них помітно скоротилася. Інша річ - наскільки наше суспільство готове цю зброю використовувати для самозахисту, а не для того, щоби напитися, як свиня, витягнути той пістолет і почати стріляти направо і наліво.

Це дуже серйозні речі, про які ведеться мова. У будь-якому випадку можемо сказати, що зброї зараз на руках багато і буде ще більше.

Що робити суспільству? Виховувати культуру поводження зі зброєю. Скажімо, у Швейцарії кожен чоловік, який відслужив в армії, іде додому зі своєю бойовою зброєю. Вона в нього зберігається вдома, доки він вважається військовозобов’язаним. Але там кількість убивств набагато менша, ніж у країнах, де зброя так не розповсюджена. Чому? Бо впродовж сторіч швейцарці виховували у суспільстві правила поводження зі зброєю. Що це не іграшки, не для залякувань, а для захисту себе, родини, держави. От коли ми почнемо цю дуже серйозну роботу, тоді можна говорити про те, що зможемо подолати хвилю насильства, яка почала зростати і зростатиме у найближчому часі".

"Закликаємо бути пильними"

Кароліна МАРИШЕВА, речниця Головного управління Нацполіції в області:



"Ми посилено працюємо, закликаємо усіх бути пильними. Усі повідомлення ретельно відпрацьовуємо. Є інформація щодо підозрілих осіб або предметів – повідомляйте на спецлінію 102 або до найближчого територіального підрозділу, чи до поліцейського наряду".

"Росіяни можуть використовувати ждунів"

Віталій ПОРТНИКОВ, публіцист:



"Я порівняв би теракт у Києві із тими, які відбуваються в Ізраїлі для того, щоби переконати громадян Ізраїлю, що їм тут не місце, що це не територія безпеки, що їм би краще було подумати про якесь інше місце перебування. Саме з цим пов’язаний радикальний арабський терор на території Ізраїлю впродовж останніх десятиріч.

І от зараз це відбувається на українській землі. Такий терор – це така сама частина війни, як і наступ ворожої армії, як і антиукраїнська пропаганда, як і удари ракетами та дронами по цивільних кварталах. Я багато разів говорив про те, що ми стикнемося з таким терором. Хоча б тому, що в Україні чимало людей, які є симпатиками російської моделі світу, прихильниками російського погляду на Україну як на тимчасову державу, територія якої буде обов’язково приєднана до РФ. І ці люди можуть стати або агентами російських спецслужб, готовими виконати їхні накази, або активістами, які готові будуть діяти так, щоби відповідати своєму власному баченню майбутнього України.

Такі події тепер будуть відбуватися регулярно. Тож дуже важливо думати про профілактику. Це має стати одним із головним завдань українських спецслужб. І самим громадянам треба уважно приглядатися до того, що відбувається навколо них. До підозрілих людей, навіть до дивної поведінки власних сусідів.

Не можна вважати, що після 2022 року наше суспільство все зрозуміло про Росію. Не вигадуйте собі ілюзій. Люди, які були ворогами України, ними і залишилися. Коли ми говоримо про ждунів, це вони і є. І цих ждунів росіяни можуть використовувати".

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram