Обвал фрагмента стіни Хотинської фортеці: які причини руйнування і що буде далі

Фото з фб-сторінки Андрія Дранчука

Обвал частини стіни Хотинської фортеці став наслідком низки факторів.

Про це у коментарі molbuk.ua розповіла директорка державного історико-архітектурного заповідника “Хотинська фортеця” Єлизавета Буйновська.



“Стіна всередині не є суцільним монолітом. Зовнішнє і внутрішнє облицювання кам’яне, а всередині це все забито так званою цем’янкою - сумішшю цегли, вапна, піску, дрібного каміння. Через рясні дощі, а потім морозну зиму все це всередині замерзло, а навесні відтануло. У результаті ця кам’яна кладка посипалася”, - пояснює Є. Буйновська.

Інші причини - перепади рівнів води через роботу Дністровської ГЕС, російські обстріли.

“ Під фортецею розташовані карстові печери. Коли вони наливаються водою, замок стоїть. Коли ж воду спускають, зрозуміло, що такий тонаж просідає. Також вплинули нещодавні російські атаки по Хотину. Вібрації відчувалися і у фортеці, що в сукупності привезло до таких плачевних наслідків”, - каже директорка.

Вона запевняє, що об’єкт постійно обстежують. Днями наукова співробітниця якраз фотографувала стіну, де стався обвал. Проте тоді не зауважила нічого, що би могло насторожити.

“Там навіть приблизно не було видно ніякої тріщини. І це при тому, що та пляма, за яку ми постійно боялися і обстежували найбільше, залишилася на місці”, - зауважує Є. Буйновська.

У 2019-2021 роках на території фортеці реставрували зовнішню стіну з боку Дністра у рамках програми “Велике будівництво”. Тоді на роботи витратили близько 12,5 мільйонів гривень, розповідає директорка:

“У 2018 році тут стався землетрус. Після нього ми виявили дуже великі щілини на стіні з боку Дністра. Їх уже було видно навіть усередині приміщень, у казармах, церкві. Ми тоді невідкладно зібрали комісію. До нас приїжджали з Міністерства культури, проєктанти, інженери, архітектори. Склали план дій, замовили проєктно-кошторисну документацію і провели роботи.

Застосовувалася технологія ін’єктування тріщин - заливання їх двополімерними смолами. Цим займалися висотники, альпіністи. Дуже складні роботи були”, - згадує співрозмовниця.

У випадку з цією стіною буде ще складніше, припускає Є. Буйновська:

“Ми зараз створюємо комісію у складі Мінкульту - знову ж таки, з проєктантами, Чернівецькою ОВА, місцевою владою. Хочемо зібрати комісію якнайшвидше. Будемо вирішувати, що далі з цим робити. Бо туди надзвичайно важко дістатися - там велика висота. Зі скелею стіна має майже 60 метрів. Плюс там величезне урвище”.

Обстежити планують всю стіну.

“Далі вже будемо бачити, як і що. Бо, так розумію, усе одно потрібно буде те все частково розбирати. Потрібно ж якось проводити мурування і все інше”, - зауважує.

Скільки часу та коштів знадобиться - поки що невідомо. Це стане відомо після висновків комісії, розробки документації.
Наразі для туристів є доступ на територію фортеці. Але тепер обійти її всю довкола не вдасться - місце обвалу обгороджене.

Востаннє цю стіну, але віддалік від місця обвалу, ремонтували ще турки на початку 18-го століття. А в радянські часи були відреставровані мерлони (зубці) на стіні, розповіла Є. Буйновська.

Заступник начальника Чернівецької ОВА Роман Греба визнає, що коштів у державному бюджеті на відновлення пам’ятки недостатньо.

“У державному бюджеті на всю Україну закладено 400 мільйонів на програму реставрації пам’яток культури і архітектури, містобудування і археології. Тож, самі розумієте, коштів обмаль. Ситуація на контролі у заступника міністра культури Івана Вербицького. Обіцяють нам підтримку. Будуть включати об’єкт до програми Мінкульту. Наразі чекаємо спеціалістів від проєктного інституту з Києва, а також Мінкультури, щоби вони зробили якісь хоча би попередні розрахунки, що там можна вдіяти у цій ситуації. Правда, не дуже добре, що знову пішли дощі. Це додаткова загроза”, - каже Роман Греба.

Він зауважує, що кошти знадобляться великі. Які саме - поки навіть не можуть уявити.

“Зрозуміло, що першочергово у нас - це підтримка сил безпеки і оборони, ветерани, їхні родини - усе, що пов’язано з війною. Культура, звісно, від цього страждає. По-перше, і коштів нема, по-друге, нас би не дуже зрозуміли, якби ми виділяли кошти на реставрацію пам’яток замість того, щоби спрямовувати їх на підтримку сил безпеки і оборони. Тож будемо й надалі вишукувати якісь додаткові джерела”, - додав посадовець.

Наразі Чернівецька ОВА вже спілкувалася з консулом Польщі. Долучається до пошуків меценатів і місцева влада.

“Хотинський міський голова каже, що вже 10-15 партнерів обдзвонив. Об’єкт не на балансі ОВА. Але ми в будь-якому випадку будемо включатися, стукатися до всіх, щоби відновити об’єкт. Роботи там серйозні попереду, судячи з усього. Складність ще й у тому, що незрозуміла безпечність виконання таких робіт. Але гроші точно знайдемо, точно відновимо фортецю. Інше питання - коли”, - підсумовує Роман Греба.

Як повідомлялося, у Хотинській фортеці обвалилася стіна. Це сталося 17 квітня серед білого дня. Обвал був таким раптовим і масштабним, що дехто спочатку не повірив побаченому на відео, припустивши, що це витівки штучного інтелекту.



Втім, коментар Хотинського міського голови Андрія Дранчука розвіяв усі сумніви.

“Так, на жаль, це не штучний інтелект. У нашій прекрасній Хотинській фортеці сталася дуже неприємна і вкрай аварійна ситуація. Відбувся частковий обвал на великій стіні. І цей обвал дуже суттєвий. Всі живі! Найважливіше, ніхто не постраждав”, - наголосив посадовець.

Він додав, що команда державного історико-архітектурного заповідника “Хотинська фортеця” та працівники ДСНС оперативно відреагували, обмежили доступ туристичних груп поблизу аварійного місця.

“ДІАЗ "Хотинська фортеця" здійснює фіксацію і підготовку необхідних комісійних документів. Проінформовано Чернівецьку обласну військову адміністрацію, Міністерство культури України, Міністерство розвитку громад та територій України. Максимально долучаємось до пошуку фінансування реставраційних робіт. З усім справимось!” - запевнив Андрій Дранчук.

Довідка


Хотинська фортеця — середньовічна укріплена фортифікаційна споруда в Хотині (Чернівецька область, Україна), збудована русо-влахами за господарювання Мушатів у Молдавському князівстві на межі XIII—XVIII століть на місці руського городища (Х—ХІІІ).

Ця твердиня на правому березі Дністра була однією з наймогутніших у тогочасній Східній Європі, важливим оборонним і торговельним пунктом Молдавії в часи господаря Олександра Доброго.

12 жовтня 2000 року комплекс споруд Хотинської фортеці визнали Державним історико-архітектурним заповідником "Хотинська фортеця".

20 жовтня 2011 року Уряд своїм розпорядженням передав заповідник до сфери управління Міністерства культури України.
Загальна площа заповідника становить 16,2828 гектарів (в тому числі в оренді 0,1287 га).

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram