Архітектори, які будували Чернівці – невідомі факти

(Продовження)
Вони дбали про підготовку будівельних кадрів, досліджували народні промисли в буковинських селах, видавали книги. За керування бургомістра Антона Кохановського були збудовані найвизначніші споруди, в місті появилися водогін, електричне освітлення, каналізаційні мережі, почали їздити трамваї.

Кольбенгаєр Еріх. Народився 14 січня 1852 року в австрійському містечку Біліц. Навчався у вищих реальній і технічній школах. Працював інженером у Швейцарії на будівництві залізничних споруд. Із 1878 року почав працювати у Чернівецькій промисловій школі, а згодом очолив її. Понад 35 років викладав різні дисципліни, зокрема будівництво житлових будинків, проєктування, креслення, історію місцевої архітектури та ін. Його учнями були відомі архітектори, інженери, спеціалісти будівельних професій, котрі розбудовували міста та містечка по всій тодішній імперії.



Крім основної викладацької роботи, Еріх Кольбенгаєр проєктував та споруджував муніципальні, культові та приватні будівлі. Та найбільш відомим комплексом, спроєктованим та збудованим під його керівництвом, стала Чернівецька психіатрична лікарня. Він навіть написав книгу з історії цієї установи, яка була видана коштом Буковинського сейму.



Як урядовий радник, Кольбенгаєр дбав про розвиток шкільництва, техніки та мистецтва Буковинського краю. Приділяв багато уваги вихованцям промислової школи. Професор брав участь у підготовці етнографічних виставок, зокрема в Парижі.

Понад 20 років Кольбенгаєр мандрував Буковиною, побував майже у всіх населених пунктах. Він досліджував місцеві домашні промисли, зокрема зібрав зразки сільської вишивки. Результатом багатолітньої праці стала його відома книга "Взори вишивок домашнього промислу на Буковині", що вийшла у Віденській друкарні трьома мовами (німецькою, українською та румунською). Коштувала вона досить дорого – 46 корон, тоді як звичайна книга вартувала не більше двох. У 2019 році було перевидано цю книгу в Чернівцях.



Кохановський рицар фон Ставчанський Антон. Великий землевласник, президент Буковинської палати адвокатів, депутат Чернівецької міської ради впродовж 42 років та Буковинського сейму, бургомістр Чернівців (обирався 9 разів).

Народився у Тернополі в багатодітній родині. У 1823 році батька перевели на роботу до Буковинської окружної управи. У Чернівцях Антон навчався у цісарсько-королівській гімназії. Займався адвокатською практикою та цивільним правом. У 1866 році був обраний бургомістром Чернівців. Керував містом до 1874-го.

Особливою заслугою бургомістра Кохановського був його внесок у технічний розвиток міста. Конкурс на створення водогону виграла австрійська фірма "Румпель і Ніклас". Будівництво тривало майже шість років. Другого листопада 1895-го станція із двома водозаборами "Ленківці" та "Рогізна" була введена в експлуатацію. У міста також проводили каналізаційну мережу.

На початку 1894 року магістрат оголосив конкурс на кращий проєкт електричного освітлення. Його виграла відома фірма "Шуккерт і Ко" з Нюрнберга. Вона і збудувала електростанцію на вулиці Вільгельма Альта (нині Лесі Українки). 18 липня 1897 року відбулося відкриття трамвайного руху.



За керування бургомістра Кохановського були збудовані найвизначніші адміністративні та громадські споруди. Вони й донині залишаються зразками архітектури, якими пишаються Чернівці. Серед таких будов, зокрема, пошта і телеграф, промисловий музей Буковини, вища православна школа для дівчат, цісарсько-королівська гімназія з українськими паралельними класами, гуртожиток для студентів університету, Буковинська ощадна каса, міський театр, вірмено-католицька церква, єзуїтський костел Найсвятішого серця Ісуса та інші. У багатьох грамотах для нащадків, які традиційно замуровували у наріжні камені новобудов, був підпис бургомістра Антона Кохановського.

Від 1895 року з його ініціативи почали виходити адресні книги. Там зібрана інформація з історії міста, про мешканців з професіями та адресами проживання, подано всі крайові та міські інституції, вказано прізвища керівників. Ці книги виходили аж до в 40-х років ХХ століття.
Завдяки бургомістру почала виходити газета міської ради та магістрату "Czernowitzer Gemeinde Zeitung". Перший номер появився 19 грудня 1897 року на 12 сторінках. Тут друкували розпорядження та накази, протоколи засідань міської ради тощо. Редагував газету доктор Антон Норст. Виходила вона до 1914 року.

4 квітня 1905 року Кохановський подав заяву на звільнення з посади бургомістра, міська рада дала згоду. Починав він з 15 тисячами мешканців, а закінчив, коли вже проживало 75 тисяч чернівчан. До кінця життя йому виплачували заробітну плату. А також щорічно виплачували від його імені з коштів міської ради пожертву 250 корон товариству бідних. Помер Антон Кохановський 10 вересня 1906 року. Всі чернівецькі газети повідомили про сумну звістку.

День похорону – 13 вересня – видався хмарним, падав дощ. Непривітна погода відповідала похмурому настрою містян. Купці зачинили магазини, убрали жалобний одяг. Призупинили навчання у школах, не їздили трамваї. Море людей зібралося у центрі міста. Труну поставили перед ратушою. Слово прощання проголосив бургомістр доктор Райс: "Твій яскравий приклад залишиться серед нас, у серцях мешканців міста, назавжди. Дух Кохановського не зникне… Ти був добрим батьком міста. Ти був ангелом миру. Мир і єдність у приміщенні ратуші, мир і злагода серед мешканців міста, мир у всіх церковних справах – це було твоє спрямування і прагнення. Ми будемо зберігати цей дух і надалі".
Під супровід музики 41-го полку процесія рушила до римо-католицького костелу. Антона Кохановського поховали з почестями в родинному гробівці на кладовищі, що на вулиці Зеленій.
(Далі буде)

Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги Марії Никирси: "Чернівці. Документальні нариси з історії забудови міста".
Листівки з приватної колекції Едварда Туркевича.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram