Гніздо – на дротах. Як буковинцям захистити лелек від ліній електропередач

Фото: Марина Корпан

У Чернівцях у мікрорайоні Садгора, на вулиці Учительській, до свого гнізда повернувся лелека. Його гніздо на електроопорі напівзруйноване, похилилося, але він уже кілька тижнів не полишає місця, де жив роками.



Через кілька днів сюди прилетів ще один лелека, тож тепер птахів пара.



Мешканці занепокоєні. За їхніми словами, птахи сидять на краєчку свого не придатного для гніздування житла і нікуди не відлітають. Ні зняти з електроопори, ані зігнати люди їх не можуть. Та вони переконані: пернатих треба терміново рятувати.



Про це йдеться у публікації "МБ" від 26 березня, пише molbuk.ua



Потрібна захисна платформа

За словами зоозахисниці Анни ПЕЛЕПЧУК, було б добре, щоб енергетики встановили на електроопорі спеціальну платформу, яка захистить птаха від ураження струмом. Переносити лелеку на інше місце не варто. Вочевидь, птах хоче залишатися саме у своєму гнізді. Самим мешканцям лізти до електроопори небезпечно, вважає Анна.

Зоозахисниця навела приклад Львівобленерго, фахівці якого встановлюють схожі захисні платформи.

У 2026 році "Львівобленерго" до прильоту лелек облаштувало 80 нових платформ у всіх районах області.


Фото: Львівобленерго

"Руйнувати лелече гніздо – до нещастя"

Керівник департаменту з охорони праці Чернівціобленерго Іван БОРТНИК пообіцяв у коментарі molbuk.ua, що днями навідається до лелек і з’ясує, чим можна їм допомогти.

Утім, за його словами, встановити спеціальні захисні конструкції під гніздами на опорах наразі практично неможливо. Основна проблема – їхня вага: старі гнізда можуть важити від 500 до 700 кілограмів. Щоб облаштувати основу, гніздо довелося б знімати, але під час такого втручання воно майже напевно зруйнується. Окрім того, на Буковині існує повір’я, що руйнувати лелечі гнізда – до нещастя, тому охочих братися за таку роботу фактично немає.

Іван Бортник наголошує, що такі проєкти потребують окремого фінансування, якого наразі не передбачено.

Фахівець переконаний, що найкраща стратегія здебільшого не втручатися. Якщо гніздо вже сформоване, птахи самостійно його укріплюють і пристосовують.

Водночас у кожному конкретному випадку енергетики готові виїжджати на місце, оцінювати ситуацію та ухвалювати рішення.



"Лелекам можна і треба допомагати"

Цьогоріч є певна тенденція, що частина лелек повертається із вирію на тиждень-дві раніше, ніж зазвичай. Але це залежить від низки факторів, каже провідний науковий співробітник відділу природи краю Чернівецького краєзнавчого музею, кандидат біологічних наук Назар СМІРНОВ:

"Це, по-перше, погодні умови поточного року. Крім того, дорожні погодні умови. Адже птахи мають пролетіти тисячі кілометрів із Південної Африки аж сюди”.

Назар Смірнов пояснює: лелеки здатні самі впоратися з облаштуванням гнізда, але за умови, що мають для цього місця.

За його словами, ці птахи обирають підвищені локації: стовпи, дерева або дахи будинків. В окремих регіонах України вже практикують співпрацю енергетиків із природоохоронцями. На опорах встановлюють спеціальні металеві платформи, на яких лелеки можуть безпечно зводити нові гнізда.

Експерт наголошує, що в таких ситуаціях люди можуть і повинні допомагати, особливо коли йдеться про білого лелеку, який тісно пов’язаний із людськими поселеннями. А встановлення спеціальних каркасів дозволяє захистити як лелек, так й інфраструктуру.



Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram