Всередину заклали дукати й послання для нащадків: Чернівецькій ратуші – 178 років

Чи знали ви що фундамент Чернівецької ратуші під вежею сягає понад 6 метрів у глибину, а от австрійського двоголового орла зі шпиля під час війни зняли й вивезли до Росії?

Наріжний камінь легендарної чернівецької споруди відбулося 19 квітня 1843 року. Тоді ж у спеціальну нішу було вкладено кілька золотих дукатів та пергамент з посланням для нащадків.

А от урочисте відкриття ратуші було заплановане на 20 березня 1848 року. Захід повинен був закінчитись бенкетом, який не відбувся через звістку про революційні події, що надійшла з Відня.

Сьогодні Чернівецькій ратуші виповнюється 178 років, пише molbuk.ua.



Отож, ідея спорудження в Чернівцях міської ратуші виникла в 1820-х роках. Спочатку, щоправда, місце майбутнього будівництва було предметом запеклих суперечок. Адміністративну будівлю планували звести на північній околиці міста, над Прутом. Категорично проти цього виступав окружний інженер Адольф Маріна, який обґрунтовував недоцільність такого розміщення тим, що за розрахунками Чернівці розвиватимуться у протилежному, південному напрямку.

Можливість приступити до будівництва з'явилась тільки в 1840-их роках, коли магістрат 24 квітня 1841 року своїм декретом № 7872 викупив у братів Петровичей (один з яких, Якоб фон Петрович, у 1864 році став чернівецьким бургомістром) необхідну земельну ділянку за 8 тисяч флоринів.

Будівництво, під керівництвом Адольфа Маріна та наглядом архітектора Андреаса Мікуліча, тривало менше чотирьох років. Вже під час виконання робіт до проєкту внесли правки – зокрема, додали третій поверх. У липні 1847 року "Будівельна Фірма Менделя Амстера" повідомила місцеву владу про готовність об'єкта до здачі.

Чернівецька ратуша – триповерхова будівля з високою баштою та внутрішнім двориком, збудована у стилі пізнього класицизму, що був характерний практично для всіх тогочасних ратуш на території Королівства Галичини та Володимирії. Фасад – акцентований центральним ризалітом, увінчаним фризом і прямокутним фронтоном. Його довершує доричний портик з шістьома пілястрами. На фронтоні встановлено рельєфний щит для міського герба. А образ ратуші завершує 50-метрова двоярусна башта, яку увінчує шпиль з мідною кулею та невеликим флагштоком.

Невід'ємними елементами екстер'єру споруди є два годинники – один показує час на ратушній вежі, а інший (подарунок багаторічного бургомістра Антона Кохановського) встановлено на її фронтоні. Будівлю споруджено на фундаменті, вимурованому з каменю, який під вежею сягає понад 6 метрів глибини.

Ратуша австрійського періоду

У Чернівецькому обласному архіві зберігається документ 1848 року, в якому міститься детальний опис усіх приміщень Чернівецької ратуші.

Перший поверх будівлі займали міська реєстратура й каса, відділ поземельного кадастру, поліційний ревізор, головна вартівня (гауптвахта) – арештантське приміщення і кухня, що обслуговувала арештантів та їхніх вартових.

Другий поверх займали зал засідань, кілька бюро для чиновників, кімната для допитів й арештантська для дворян.

На третьому поверсі містились квартири міського адвоката та асесора, а також найрозкішніші апартаменти бургомістра, що складались з шести кімнат і кухні, вікна яких виходили на Площу Ринок.

Пізніше громада міста, прагнучи здешевити утримання міських чиновників, змусила магістрат здати приміщення першого поверху в оренду приватним особам під комерційні об'єкти. Цілком практично того часу використовувалась й ратушна вежа, балкон якої слугував спостережним майданчиком, з якого за містом спостерігав пожежник. У разі виникнення небезпеки вивішувався червоний прапор, а вночі запалювався ліхтар з того боку, де була помічена пожежа.

В австрійський період годинник на ратушній вежі був з курантами, які відбивали кожну годину.

На фронтоні встановлювали величезні мармурові меморіальні дошки з нагоди 25-літнього, 40-літнього і 50-літнього ювілею цісарювання Франца-Йозефа І. Ці дошки знищила владою після 1918 року.

Невід'ємним атрибутом тогочасної ратуші був мідний двоголовий орел (символ Австро-Угорської імперії), який розміщувався на шпилі будівлі. Висота "міської пташки" (як називали символ чернівчани) сягала 3 метрів, а розмах крил – 2,2 метри. Її блиск на сонці можна було побачити далеко за межами міста.

2 вересня 1914 року місто було зайняте російськими військами. Вимогу військової адміністрації "зняти символ ворожої держави" місцеві пожежники проігнорували, а тільки обгорнули його російським триколором. Влада в Чернівцях під час Першої світової війни змінювалась кілька разів. Під час третього захоплення міста російськими військами, останні таки зняли "австрійського орла" і як трофей відправили до Росії.

6 серпня 1917 року, коли місто перебувало під контролем австрійської армії, Чернівецька ратуша стала місцем урочистого прийому Цісаря Карла I.

Ратуша післяавстрійського періоду

Наприкінці 1918 року Північну Буковину окупувала королівська Румунія, місто Чернівці стало адміністративним центром Чернівецького повіту, а згодом Сучавського округу.

Зрозуміло, що "міську пташку" ніхто відновлювати не збирався. Це не вписувалось би у систему дій окупаційної адміністрації, яка знищувала все, що тільки було можливим з того, що нагадувало про австрійський період історії краю. Натомість на шпилі було встановлено флагшток з румунським триколором. Герб Чернівців австрійського зразка на фасаді будівлі замінили на новий – румунський. На фронтоні зробили напис "Primăria" (укр. Мерія).

У 1930 роках з приміщення Чернівецької ратуші остаточно винесли всі комерційні структури, й будівля у подальшову використовувалась виключно як адмінстративно-офісне приміщення місцевого органу влади.

Наступні зміни в екстер'єрі Чернівецької ратуші були зроблені в 1940 роках.

1944 року край і його столицю Чернівці було звільнено від німецьких та румунських загарбників. Місто стало адміністративним центром Чернівецької області УРСР. Щодо ратуші, то вона продовжувала використовуватись за призначенням – у ній розташувався орган місцевого самоврядування радянського періоду. Над будівлею було піднято республіканський прапор. Крім того, було знято румунський герб й замінено напис на фронтоні – замість "Primăria" було зроблено напис українською мовою "Чернівецька міська рада", який зберігся донині.



Нині ж Чернівецька ратуша функціонує як адміністративна будівля, де розташована міська рада. Наразі розробляється проєктно-кошторисна документація для її реконструкції, а будівля залишається головним туристичним символом міста, де щодня о 12:00 сурмач виконує "Марічку".

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram