«Був вимогливим, але справедливим»: у Чернівцях попрощалися з політиком Петром Гасюком

Сьогодні, 16 березня, у Чернівцях попрощалися із колишнім народним депутатом України Петром Гасюком (VI скликання), який помер 12 березня після тривалої хвороби на 75-му році життя.

Про це повідомляє кореспондентка molbuk.ua



Прощання відбулося у катедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці на вулиці Руській. Віддати останню шану прийшли родичі, друзі, освітяни, однопартійці.



Однопартієць Віктор Ніжнік згадує, що Петро Гасюк був людиною слова, вмів тримати дисципліну і порядок.



"Кажуть, що про померлих не можна погано говорити. А тут і немає що поганого сказати. Так, Петро Петрович був суворим. Якщо сказав - має бути виконано. Або треба було пояснити, чому не виконали. Людина була на своєму місці, тому і досягала успіхів. Хороша, порядна, виконавча", - каже співрозмовник.

У Петра Гасюка залишилася 99-річна мати. Віктор Ніжнік пригадав зворушливий епізод:

"Якось влітку ми з Петром Петровичем разом працювали. Йому зателефонувала мама. Каже: "Петре, я купила пастайки (спаржева квасоля - ред.). Заїдь додому, поїж!" А він: "Мамо, нема часу, у мене тут завал!" Попросив мене: "Вікторе, під'їдьте, візьміть мені мамині пастайки". Я заїхав, його мама була трохи засмучена: "То він не міг прийти гаряченьке з'їсти, поки довезете, воно ж вистигне!" Ось такий спогад. Але, знаєте, дуже важко, коли батьки ховають дітей..." - завершує розповідь Віктор Ніжнік.

Колишній колега та однопартієць Віктор Затірка розповів, що познайомився із Петром Гасюком у період виборчої кампанії Віктора Ющенка.



"Петро тоді очолював партію "Батьківщина" в області, і ми спільно йшли на ці вибори, займалися агітаційною роботою. Всюди, де ми приїжджали, нас зустрічали сотні людей. Ми проводили зустрічі. І це у той період, коли режим був не на користь демократичних сил. Але він завжди міг домовитися з тоді ще міліцією. Мовляв, люди добрі, дайте нам спокійно провести захід, ми спокійно собі його проведемо і поїдемо.

Дуже потужна людина, активна, авторитетна, яка піклувалася про інших, дбала про порядок. При цьому він не був гордим, бо сам вийшов із народу. Але, бачте, не вистачило його на всіх і для всього - хоча би щоб старість спокійно прожив. Хвороба його забрала..." - зітхає Віктор Затірка.

Ще один колега із часів роботи в ОДА Юрій Шутак розповідає:

"Я товаришував із Петром Гасюком, знав його дуже близько, ще із радянських часів, коли він вчителював. Він із репресованої родини, народився у Сибіру. Виховувався у патріотичному дусі, мріяв про незалежну Україну. Знав, чого хоче, був талановитим, мав потужні організаційні здібності. Це неординарна, весела, життєрадісна людина. І життя прожив таке ж незвичайне. Завжди мав власні принципи, яким ніколи не зраджував, і друзів не зраджував. Із ним було дуже приємно йти по життю. Нехай із Богом спочиває".



Освітянка Тамара Палагнюк працювала разом із Петром Гасюком під час його директорства у колишній школі №16.

"Порядний, розумний, привітний, завжди вітався. Був непростим чоловіком. Усе так розкладав по поличках, усе знав. Із ним як поговориш - то ніби збагачуєшся, ніби чогось набираєшся корисного. Ми ровесники. І стає дуже сумно, коли відходять люди, яких ти знав, які знали тебе..." - каже пані Тамара.



































Поділився спогадами про Петра Гасюка на своїй фб-сторінці і голова товариства Український Народний Дім у Чернівцях Володимир Старик:

"Наспіла сумна звістка про смерть Петра Гасюка, котрий в першому демократичному скликанні Чернівецької міської ради (1990-1994) належав до Демократичного блоку і брав участь у діяльності НРУ.

Я ніколи не забуду того випадку, коли Петро Петрович врятував одне з перших наших Миколаєвих свят, яке влаштовував Народний Дім для дітей. Якось податкова заблокувала банківські рахунки Народного Дому, бажаючи забрати в нас 600 гривень - суму, призначену для купівлі подарунків десяткам українських дітей.

Моя рішучість в поході до П. Гасюка, який тоді вже працював в будинку з левами, була винагороджена дзвінком до начальника податкової і звільненням заблокованої суми. Ми всі разом тішилися врятованому Миколаєвому святу, яке відтоді стало однією з головних традицій Народного Дому!

Другий пам'ятний епізод стосується початку 1997 року, коли саме Петро Гасюк в імені обласної влади вітав перед згаданими вище владними чернівецькими левами нашого славетного ювіляра, Аркадія Жуковського та його дружину Терезу. Він сприяв проведенню ювілейних заходів та брав в них участь, про що залишилася гарна групова фотографія.

І третій, найдраматичніший епізод нашої співпраці відбувся вже на початку 2000 років. Тоді велася суперечка між міською та обласною владою за право власності над Українським Народним Домом, яка вилилася в багаторічні судові процеси, що відбувалися в Києві. На одне з фінальних засідань я, як голова Народного Дому, їхав потягом в якості третьої сторони. В тому ж вагоні їхав у своїх справах Петро Гасюк, з яким ми в дружніх балачках марнували час.

Але їхав в тому ж вагоні ще й офіційний представник обласної ради, такий собі бикуватий бородатий начальник юрвіддіділу, який, напившись до чортиків, поліз до мене з бійкою розбиратися. Ситуація ставала критичною, бо він заблокував мені вихід з купе і я реально отримав кілька відчутних стусанів.

Першим, хто кинувся мені на допомогу, був Петро Петрович, тоді ще міцний і не дуже старий чоловік. З його допомогою вдалося розблокувати вихід з купе, і я, не бажаючи ночувати в одному вагоні з п'яним агресивно настроєним хамом, зійшов на першій же зупинці, де склав офіційну заяву в поліційному відділку про напад на мене.

Якби не втручання Петра Гасюка, я міг бути добряче потовчений цим п'яним чиновником. Цей епізод назавжди залишиться в мене в пам'яті! Спочивай же з миром!" - написав Володимир Старик і додав до допису архівне фото із Петром Гасюком.



Поховали Петра Гасюка на Центральному міському кладовищі.



Що відомо:



Петро Петрович Гасюк народився 30 січня 1951 року.

Після закінчення середньої школи у Путилі навчався на історичному факультеті Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича, де здобув фах викладача історії. Упродовж 1978–1992 років працював у навчальних закладах Чернівців: учителем історії, заступником директора СПТУ №3, директором школи №16.

Згодом обіймав посади у Чернівецькій обласній раді та Чернівецькій ОДА.

У 2005-2006 роках був першим заступником голови Чернівецької обласної державної адміністрації.

У квітні 2006 року Петра Гасюка обрали депутатом Чернівецької обласної ради.

Майже десять років він очолював Чернівецьку обласну організацію партії "Батьківщина" - з 1999 до 2010 року.

У 2007-2012 роках був народним депутатом України від "Блоку Юлії Тимошенко".

Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня (2012).

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram