«Це дає бізнесу свободу і зменшує бюрократію»: рада скасувала акти виконаних робіт

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14023, який скасовує обов’язковість актів виконаних робіт. Тепер бізнес може підтверджувати надання послуг не лише актом, а й підписаним інвойсом (офіційний документ, який продавець або надавач послуг виставляє клієнту, – авт.).

Про це йдеться у матеріалі "МБ".



"Головне, що в бізнесу з’являється вибір"

Акти водночас не зникають повністю: компанії можуть і далі користуватися ними, якщо це зручно. Головне – з’являється вибір.

Як зазначає фінансово-економічний експерт і голова Комітету економістів України Андрій Новак, скасування обов’язковості акта приймання-передачі виконаних робіт є надзвичайно позитивним кроком.

"Це суттєво зменшує рівень бюрократизації у відносинах між партнерами під час виконання будь-яких договорів. Річ у тім, що до цього моменту будь-яка угода формально вважалася невиконаною доти, доки всі учасники договору не підпишуть акт приймання-передачі виконаних робіт. Отожце була формальність, яка дуже часто ставала підставою для висловлення претензій", – пояснює експерт.

За його словами, особливо гостро ця проблема постала саме у випадках виконання робіт, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів.

"Непідписані акти виконаних робіт ставали підставою для висловлення претензій, зокрема й у судовому порядку. Якщо тепер акти виконаних робіт будуть вилучені з переліку обов’язкових документів, це означатиме значне спрощення відносин між суб’єктами господарювання. З одного боку, це спростить взаємодію між самими підприємцями, а з іншого – полегшить відносини бізнесу з державою", – вважає Андрій Новак.

"Світ давно відмовився від обов’язкових актів"

У більшості країн світу, зокрема в державах ЄС, обов’язкових актів виконаних робіт немає. Компанії самі обирають зручну форму підтвердження послуг. Натомість вимога обов’язково підписувати такі акти – це переважно пострадянська практика.

"Обов’язкові акти виконаних робіт з’явилися ще за радянських часів. Тоді економіка була плановою, усе майно належало державі, а приватної власності фактично не існувало. Щоб контролювати використання державних ресурсів, запроваджували різні бюрократичні механізми. Акт виконаних робіт був одним із таких інструментів контролю в системі, де рішення ухвалювали чиновники, а не власники бізнесу", – зазначає економіст.

На думку Андрія Новака, такі документи, як обов’язковий акт виконаних робіт, для бізнесу часто є зайвою бюрократією, а для державних органів можуть ставати інструментом для зловживань.

За оцінками уряду, скасування обов’язковості АВР дозволить заощадити до 20 мільярдів гривень щороку для бізнесу. Адже підготовка та фізичне підписання одного акта в середньому обходиться підприємству у 200-300 гривень.

Водночас, на думку Андрія Новака, точно порахувати, яку саме економію це дасть державному чи місцевим бюджетам, неможливо.

"Прямого зв’язку між наявністю акта і фінансовими втратами чи прибутками держави немає. Тому конкретні цифри – це радше орієнтовні оцінки, ніж результат точних розрахунків", – пояснює економіст.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram