Ціни підвищуються, бо ростуть витрати бізнесу: як знеструмлення впливає на ціну продуктів

Ціни на продукти підвищуються, і покупці дедалі частіше помічають це. Бізнес змушений використовувати генераторів, а це додаткові витрати на пальне, зберігання та логістику. Таке швидко позначається на цінниках.

Про те, як знеструмлення впливає на ціну продуктів – у матеріалі "МБ".



"Яблука тримали в холодильниках, тому й ціна вища"

Про причини подорожчання овочів і фруктів розповідають і продавці на ринках, і працівники магазинів.

"Перша причина, чому овочі й фрукти подорожчали, – це, звісно, не сезон. Друга – знеструмлення. Ми ж тримаємо продукти в холодильниках, а коли немає світла, змушені користуватися генераторами. А це ж додаткові витрати, бо бензин недешевий. От, наприклад, деякі сорти яблук, які по 70 гривень за кілограм, ми тримали в холодильниках, тому й ціна на них вища. А інші, домашні, без нітратів, тримали у дворі, а коли були сильні морози, то заносили в приміщення, щоб вони не позамерзали. І так потроху їх і продаємо", – розповідає продавчиня пані Валентина, яка торгує фруктами та овочами на ринку "Центральний".



Продавець одного з продуктових супермаркетів міста зазначає, що через перебої з електропостачанням витрати на утримання товарів зросли.

"Ми змушені вмикати генератори, особливо для холодильного обладнання. Це і пальне, і обслуговування техніки. Усе закладаємо в собівартість товару, тому ціни ростуть навіть на базові продукти. Учора, наприклад, у нас зламався генератор, довелося терміново викликати майстра. Це знову ж таки додаткові витрати", – пояснює продавець Андрій.



"Магазини не можуть працювати в темряві"

Доцент кафедри економічної теорії, менеджменту та адміністрування ЧНУ Богдан Сторощук зазначає, що ціни нині формуються під впливом одразу кількох факторів – від логістики до загальної інфляції.

"Ціни зросли тому, що є проблеми зі збереженням. Зросли також тому, що є проблеми з обслуговуванням логістичного характеру, тобто з відправкою. Далеко не завжди є змога організувати відправку чи прийом товарів за відсутності світла.

І третій чинник – заклади торгівлі так чи інакше не можуть працювати в повній темряві. Тож вони розробляють різні варіанти освітлення: генератори, екофлоу, акумулятори. І, безумовно, це не може бути безплатно, ці кошти вони мають повертати", – зазначає Богдан Сторощук.

За його словами, саме ці витрати закладають у кінцеву ціну товарів. Якщо ж порівнювати з минулими роками, то такої ситуації не було, адже цього року енергетична ситуація є значно складнішою.

"Тут дуже важко щось спрогнозувати, тому що, крім цього, існує цілий ряд інших факторів. Є загальна монетарна інфляція, яка є наслідком зростання грошової маси. Є інфляція, пов’язана зі зростанням ризиків, як наслідок непередбачуваності ведення бізнесу в сучасних умовах. Ну і, звісно, додається інфляція витрат.

Тобто внаслідок того, що зростають витрати бізнесу, зростають і ціни. Тому розділити ці фактори досить важко. Та я б сказав, що головним фактором, який формує інфляцію сьогодні, все-таки є монетарна інфляція", – пояснює експерт.

За його словами, ми маємо значні обсяги зростання грошової маси, у значній мірі й завдяки підтримці партнерів.

"Але ця грошова маса не є результатом здійснення виробництва. По-перше, ми втратили виробництво на окупованих територіях, по-друге, багато виробництв продовжуємо втрачати. Внаслідок воєнних дій та обстрілів зупиняється багато виробничих об’єктів. І тому за умов великої грошової маси, зменшення виробництва та зменшення товарної маси, звичайно, це стимулює інфляцію", – додає економіст.

За словами аналітика Українського клубу аграрного бізнесу Максима Гопки, на різну групу товарів графіки знеструмлення впливають по-різному, бо кожен продукт має свої умови й терміни виробництва, зберігання. Утім, блекаути не єдиний фактор, який штовхає ціни вгору.

"Молочна галузь потребує безперебійного процесу – виробництво молока, реалізація переробникам, зберігання на складах продукції, подальша реалізація до споживача. Це етапи, коли найбільші витрати, бо ти отримав сировину – одразу треба з цим щось робити, бо вона зіпсується. Тепер багато виробництв змушені працювати на генераторах", – пояснює експерт.

За його словами, на імпортні фрукти впливають логістика, світові ціни та курсова різниця.

"Імпортні продукти у нас зберігаються недовго, намагаємося швидко реалізувати. А ось для вітчизняних овочів, як картопля чи морква, потрібні додаткові витрати на зберігання. Якщо їх не збережеш, буде збиток", – пояснює Максим Гопка.



Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram