Мотрю реабілітували через 80 років: трагічна історія провідниці ОУН на Буковині

Фото надав Василь Мустеца / Артемізія Галицька-"Мотря" (крайня ліворуч) із матір’ю та сестрою, ймовірно – фото 1957 року, після відбуття нею 10-річного ув’язнення. Можливо, єдине відоме фото "Мотрі".

Національна комісія з реабілітації ухвалила рішення про реабілітацію Артемізії Галицької, на псевдо Мотря, провідниці ОУН Буковини (квітень – грудень 1944 року).

Це стало можливим за ініціативи й наполегливості Чернівецького обласного товариства політв’язнів і репресованих за подання Регіональної комісії з реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років в Чернівецькій області.



Вистрелила собі в голову

Як ідеться у публікації історика Василя Мустеци, ще донедавна Артемізія залишалася нереабілітованою і вважалася "обґрунтовано засудженою" з погляду українського законодавства, пише molbuk.ua



"Попри важкий удар, завданий підпіллю на Буковині внаслідок використання органами НКВД матеріалів, отриманих від Мотрі, основний кістяк підпілля, закладений Мотрею та за її сприяння, ще тривалий час боровся з ворогом. До того ж отримані від Мотрі матеріали є цінним джерелом для вивчення організації опору буковинців окупантам", – зазначає науковець.

У своєму дослідженні Василь Мустеца описав події, які трапилися понад 80 років тому. Вони дають розуміння, як могло статися, щоб такий досвідчений багаторічний підпільник, як Мотря, не помітила ворожу гру та дала себе ошукати.


Фото з фб-сторінки Василя Мустеци / Спроба штучного інтелекту покращити найбільш поширене фото Артемізії Галицької

Артемізія Галицька потрапила до рук ворога 29 грудня 1944 року під час проведення НКВД операції в селі Васловівці. Відступаючи з Васловівців полем у бік села Шубранець, вона натрапила на заздалегідь виставлену засідку. Бачачи своє безвихідне становище, Мотря, "дотримуючись закону націоналістів живими в руки не здаватись", вистрілила собі в голову з пістолета.

Зрозумівши, що полонені займають високі посади в структурі ОУН, НКВД вжило усіх заходів, щоб зберегти їм життя та детально допитати про структуру і завдання ОУН на Буковині.

Мотря, попри важке поранення, була ще живою, тож її доправили до Чернівців. Місцеві лікарі провели складну операцію: куля пошкодила кістки черепа.

Процес лікування мав бути доволі тривалим. Проводити допити її в таких умовах і за такого стану здоров’я було неможливо, але й чекати на її одужання не хотіли. До того ж ворог побоювався, що Мотря відмовиться давати будь-які свідчення навіть під тортурами. Адже навіть в лікарні вона намагалася пальцем розколупати рани на голові.

Повірила, що її викрали "свої"

Тоді вирішили втілити підступну комбінацію. Чекісти під видом групи ОУН, які прибули на Буковину за завданням Центрального проводу ОУН, буцімто дізналися про арешт органами НКВД Мотрі, Федора та інших. Вони викрадають Мотрю з лікарні і розміщують її на своїй "конспіративній квартирі" в Чернівцях. Співробітники НКВД Гончаренко і Гусак видають себе перед Мотрею за членів ОУН під псевдо Іван та Стецько, які нібито прибули для націоналістичної роботи на Буковину зі східних областей України.

Операція розпочалася в ніч на 7 січня 1945 року. Чекісти в цивільному одязі інсценують викрадення. На ношах переносять Мотрю в підготовлену кімнату в приміщенні тюрми № 1 у Чернівцях.

На третій день Стецько запитав Мотрю, чи знає вона, де перебуває. На що жінка відповіла: "У канцелярії НКГБ". Тоді Іван посміхнувся і сказав:

"Та хіба ти досі не розумієш, що це наша конспіративна ОУНівська квартира, яку я особисто утримую?"

І тут сталася головна подія, яка і призвела до успішності операції чекістів: Мотря повірила!

Артемізія розповіла переодягненим чекістам факти зі своєї біографії та змалювала ситуацію в області. Повідомила про села, де встановлена влада ОУН, наприклад, село Васловівці. Поступово чекістам стала відома інформація про все підпілля Буковини.
Як підрахували пізніше в НКВД, у результаті комбінацій з Мотрею було отримано покази на 242 членів ОУН на Буковині. А загалом здобуті відомості на понад 600 ОУНівців в інших регіонах України.

Кохання і зрада

Чому ж Мотря жодного разу не поставила під сумнів історію про її викрадення? Що стало тим чинником, який притупив критичне мислення та увагу досвідченої підпільниці?

То було кохання, яке спалахнуло до Стецька на ґрунті його ніжного і турботливого ставлення. Чекісти помітили такі настрої Мотрі та вирішили на них зіграти. Це призвело до страшних наслідків.

До 20 лютого оперативна комбінація з Мотрею з отримання даних щодо підпільної мережі Буковини була вже завершена – списки отримані та арешти проведені.

Отримавши такий вплив на Мотрю, ворог вирішує схилити її до роботи на НКВД. Для цього Стецько починає її ідейно "розкладати" та сіяти зневіру в боротьбі. Він навіть запропонував Мотрі вийти за нього заміж. Жінка відповіла згодою.

Проте зрештою чекісти вирішили завершити операцію. У ніч на 8 березня інсценували захоплення пари вже НКВДистами: Мотрю і Стецька заарештували.

Військовий трибунал військ НКВД присудив Артемізії Галицькій вищу міру покарання – розстріл. Проте згодом його замінили десятьма роками позбавлення волі.

Ще одним імовірним наслідком проведеної НКВД комбінації стала дитина, народжена Мотрею. Вочевидь, від зв’язку зі Стецьком.
Останнього тим часом нагородили медаллю "За бойові заслуги".

Детальніше про долю та життєвий шлях Артемізії Галицької можна ознайомитись на сайті Нескорена Буковина.

Документи:

Кримінальна справа НКВД на Галицьку Артемізію Георгіївну

Контрольно-наглядова справа по операції "Мотря".

Статті та публікації:

Іван Фостій. Артемізія Галицька - Провідник ОУН Буковини.

Загибель обласного проводу ОУН Буковини. 29 грудня 1944 року (реконструкція подій, під час яких Мотря потрапила в полон до НКВД)

Артемізія Галицька-"Мотря". Як НКВДистам вдалося отримати від "Мотрі" інформацію про підпільну мережу ОУН на Буковині.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram