У мерії Чернівців відмовилися перейменувати вулицю на честь видатного вченого

На фото: Ервін Чаргафф

Чернівецька міська рада відмовилася перейменувати одну з вулиць на честь видатного вченого, уродженця Чернівців Ервіна Чаргаффа.

Про це на своїй фб-сторінці повідомив депутат міськради від фракції "Пропозиція" Степан Руденко, пише molbuk.ua



Звернення до мерії з проханням назвати одну з вулиць в історичній частині міста на честь видатного науковця надіслали учасники конференції "Чаргаффські читання", присвяченої 150-річчю ЧНУ та 120-річчю Ервіна Чаргаффа.



Відтак міськрада протокольним рішенням доручила топонімічній комісії міськради розглянути питання щодо перейменування однієї з вулиць центральної частини міста іменем Ервіна Чаргаффа за значний внесок у розвиток світової біохімічної науки - розшифрування структури ДНК, що сприяло становленню сучасної молекулярної біології.



Контроль за виконанням цього рішення поклали на секретаря виконкому, заступника голови топонімічної комісії міськради Сергія Добржанського.

Проте від Сергія Добржанського міському голові Роману Клічуку надійшла відповідь, що перейменування вулиці в Чернівцях на часть Ервіна Чаргаффа суперечить вимогам положення про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, встановлення пам'ятних знаків і меморіальних дощок у Чернівецькій громаді.

Пояснював це тим, що, згідно з цим положеннням, вшанування пам'яті визначних діячів здійснюється, як правило, лише однією формою увічнення: найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, бульварів, проїздів, мйданів, мостів, або присвоєння імені іншому об'єкту міського підпорядкування чи встановлення пам'ятного знака, меморіальної дошки.

"Одночасно повідомляємо, що на фасаді будинку по вул. Конституційна, 20, де проживав видатний вчений, встановлена дошка на його честь. Таким чином, перейменування вулиці в Чернівцях на часть Ервіна Чаргаффа суперечить вимогам вищенаведеного Положення. Враховуючи викладене, прошу протокольне рішення зняти з контролю", - ідеться у відповіді Сергія Добржанського міському голові.



Таке рішення голови виконкому неабияк обурило Степана Руденка. Він назвав це "чиновницькою маніпуляцією".

"Посилання на Положення, де немає жодної прямої заборони перейменовувати вулицю, якщо вже є пам’ятна дошка. Там написано лише: "як правило". "Як правило" — це не заборона. Це рекомендація. Це гнучка норма. Але її використали як зручну відмовку. Формально прикрилися папірцем. Фактично — зневажили пам’ять ученого світового рівня. Зневажили Чернівці як місто науки, культури й інтелекту. Зневажили наукову спільноту України і світу", - написав депутат.

За його словами, це рішення викликає обурення не лише у чернівчан. Воно викличе обурення у науковців у Європі, США, Ізраїлі — в університетах і дослідницьких центрах, які знають, хто такий Ервін Чаргафф і яке значення він має для світової науки.

"Це вдарить по репутації міста в очах міжнародних партнерів Чернівців. Чернівці заслуговують бути містом, яке шанує своїх великих людей. І це питання — не про табличку на будинку. Це питання про гідність міста", - наголосив Степан Руденко.

У коментарі molbuk.ua депутат висловив обурення також із того приводу, що питання навіть не винесли на розгляд топонімічної комісії.

Довідка

Ервін Чаргафф - відомий вчений, патріарх молекулярної біохімії, який першим відкрив основи ДНК.

Він народився на вулиці Конституційній (тодішня – Франценсгассе) 11 серпня 1905 року в родині єврейського банкіра.

У 1914 році сім’я Чаргаффів ненадовго виїхала до Відня. Та несподівана смерть батька перекреслила повернення додому – до Чернівців. Десятирічний Ервін залишився з мамою Розою Зільберштейн. Невдовзі почалася Перша світова війна.



Ервін писав:

"Ми дізналися, що дому в нас більше немає: в Чернівці прийшла війна. Страшна безжалісна війна, яка забрала мільйони життів. Від цього страхіття неможливо сховатись. Наука почала здаватися мені схованкою від усіх жахів, але вони і тут догнали мене".

Після закінчення гімназії юнак вступив до Віденського університету, де паралельно студіював хімію та літературу. Після захисту докторської дисертації з хімії в 1928 році Ервін працював у наукових лабораторіях Копенгагена, Єльського (США) та Берлінського університетів, Інституті Пастера в Парижі.

У 1935 році Чаргафф разом із дружиною переїхав до Нью-Йорка, де почалася його стрімка наукова кар’єра в Колумбійському університеті. Тут він захопився біологічною хімією. Провівши серію фундаментальних досліджень, вчений на початку 1950-х першим у світі описав подвоєння молекули ДНК. Воно увійшло в історію біохімії як "правило Чаргаффа" і стало вагомим кроком на шляху до відкриття генетичного коду людини.

Колишній чернівчанин впритул підійшов до моделі подвійної спіралі ДНК. Проте фатальна зустріч у Кембріджі 1952 року з американським біологом Джеймсом Вотсоном і англійським фізиком Френсісом Криком завадила вченому стати Нобелівським лауреатом. Чаргафф мав необережність детально розповісти їм про свій винахід.

Пізніше вони скористалися результатами його досліджень і в 1962 році отримали за це Нобелівську премію. Цей факт неодноразово викликав суперечки серед науковців. Багато хто із вчених дорікав лауреатам, що вони безсоромно використали ідеї Чаргаффа.

До кінця життя Чаргафф не міг змиритися з такою несправедливістю. В інтерв’ю журналові "Штерн" 96-річний учений з болем згадуватиме:

"Коли я їх (Крика й Вотсона) зустрів, вони були ще молоді й амбіційні і водночас до того неосвічені, що нічогісінько не знали про мої дослідження. Мені самому довелося про них розповідати. Тоді вони вкрали у мене ідею про парність основ. Ці пари мають називатися "парами Чаргаффа", а тепер вони відомі як "пари Кріка й Вотсона".

Ервін Чаргафф відомий також як автор багатьох науково-публіцистичних видань. Ще в серпні 1945 року, коли на Хіросіму та Нагасакі були скинуті атомні бомби, він замислився над тим, що вчений має відповідати за використання своїх винаходів.

Про катастрофу в Японії він згодом напише:

"Був глибоко впевнений, що жодна людина не має права робити подібні злочини, і що наука, яка виточила і вклала меч у руки вбивці, взяла на свою душу гріх, який вона не зможе змити впродовж віків".

Ервіну Чаргаффу також належать відомі слова:

"Рівень розвитку держави визначається трьома складовими: ставленням до дерев, ставленням до дітей, ставленням до рідної мови".

Чаргафф знав 15 мов. Він розмовляв англійською краще за американців.

Всесвітньовідомий вчений обирався Почесним ректором Базельського та Колумбійського університетів. Нагороджений Золотою медаллю імені Луї Пастера, національними відзнаками американської та австрійської академій наук. Помер у Нью-Йорку на 97 році життя.

Ервін Чаргафф підтримував тісні зв’язки з науковцями Чернівецького національного університету.

Будучи важкохворим, він не зміг взяти участь у роботі 8 Українського біохімічного з’їзду, що проходив у Чернівцях, і надіслав делегатам листа, в якому писав:

"Ця прекрасна наука займала велике місце в моєму житті близько 60 років і допомогла мені вирости. Хай довго живе ця наука".



Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram