«Ніколи не пізно навчатися нового»: 71-річна буковинка вирішила отримати водійське посвідчення

71-річна буковинка Зіновія Жиряда вирішила вчитися на водія. Жінка відвідувала автошколу в Чернівцях, вивчала правила дорожнього руху та склала теоретичний іспит. Попри свій вік, пані Зіновія каже: "Ніколи не пізно навчатися нового. Головне – мати бажання, віру в себе та підтримку близьких".

Про це йдеться у матеріалі "МБ".



"Із десяти на іспиті лиш я склала"

Жінка розповідає: усе почалося з того, що її чоловікові стало зле під час поїздки. Після цього випадку подружжя вирішило: жінка теж має отримати водійські права.

"Він почав їхати то вправо, то вліво, і тоді я вже взяла кермо. Я сиділа поруч, перехопила кермо і весь час молилася Богові, щоб усі залишилися живі, щоб ми змогли доїхати додому. А там уже можна було викликати швидку допомогу.

Після пережитого ми з чоловіком порадилися, і він каже: "Добре було б, щоб ти склала на права". Я йому кажу: "Васю, я ж уже в роках, і пам’ять, може, не така, як у молодих". А він мені відповідає: "Ти в мене здібна, якщо берешся – мусиш зробити". Так воно й почалося. Він купив мені книжку, я почала читати, вивчати, а згодом записалася на навчання", – розповідає пані Зіновія.

Каже, що розпочала готуватися до теоретичного іспиту ще навесні: відвідувала автошколу та поступово виконувала тести.

"Коли прийшла складати іспит уперше, то навіть не вміла користуватися комп’ютерною мишкою – у мене ж ніколи не було комп’ютера, – усміхається пані Зіновія. – Я дивлюся, а стрілка на екрані зникає. Кажу: "Я її загубила, не знаю, де вона". Мені тоді показали, як правильно нею користуватися".

Вже 31 грудня 2025 пані Зіновія вирішила знов спробувати скласти теоретичний іспит.

"Пам’ятаю, чоловік тоді сказав: "Йди, ти мусиш спробувати, я вірю, що ти зможеш". І я пішла. Нас було десять чи одинадцять на іспиті. І з усіх лиш я склала, – усміхається пані Зіновія. – Я навіть не очікувала, усе сталося так несподівано".

"Найважливіше – підтримка родини"

Найважливіше, розповідає жінка, – це підтримка родини. Діти хвилювалися, а чоловік допомагав освоювати кермо й завжди підбадьорював.

"У нас велика родина: маю 12 дітей, 35 онуків і 15 правнуків. Вони всі мене підтримують. Дітям я спочатку не сказала, що йду складати на права. Знали лише старші сини. Коли вже дізналися, то всі мене вітали, хоч і хвилювалися. Моя сестра теж отримала права у 70 років, а я – у 71, – усміхається жінка. – Чоловік постійно мене підбадьорював: "Ти все вивчила, ти складеш". Так і вийшло".

Спочатку пані Зіновія вчилася кермувати на механіці, а потім придбали машину з автоматичною коробкою передач.

"Вчив мене чоловік. Він усе показував, пояснював, я дивилася, як він керує, і потім сама сідала за кермо. Ми їздили на майданчики, тренувалися – так я й навчалася. До речі, у шкільні роки я мала добру пам’ять: двічі прочитаю – і пам’ятаю. Думаю, саме це мені дуже допомогло. Тепер залишилося скласти водіння й отримати посвідчення водія", – каже жінка.

Пані Зіновія впевнено ділиться досвідом і дає пораду всім, хто вагається: "Раджу і молодим, і старшим: якщо можете – вчіться. Читайте, повторюйте, запам’ятовуйте. Вважаю, що головне – багато практики і спокій. Не треба боятися. Ніколи не пізно щось починати. Скільки людині років – не має значення. Якщо є бажання і віра – все можливо".

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram