Художник із Чернівців уже вдруге став номінантом Шевченківської премії

Учора, 15 січня, відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. За результатами обговорень і таємного голосування визначено учасників фінального етапу. Комітет відібрав 36 творчих доробків.

Як йдеться на сайті премії, до третього туру пройшли 36 творчих проєктів у різних мистецьких номінаціях. Серед претендентів – художник із Чернівців, який увійшов до списку номінантів, Анатолій Федірко.



Члени Комітету розглянули літературно-мистецькі твори й проєкти, подані на здобуття найвищої державної творчої нагороди. Під час обговорення оцінювали мистецьку цінність, оригінальність і унікальність робіт, а також їхню суспільну значущість.

Художника Анатолія Федірка вже вдруге номінували на премію ім. Т. Шевченка за серію вітражів для Головної Синагоги Буковини ім. родини Майбергів. Минулого року він був номінований у категорії "Візуальне мистецтво". Цього року - "Декоративно-прикладне мистецтво".

За словами самого митця, вітражі для головної синагоги Буковини він створював понад два роки.

Перший і найскладніший ярус митець завершив саме перед початком війни. Це два великі круглі вітражі діаметром майже два метри кожний. Вони називаються "12 колін Ізраїлю" і символізують племена, які були нащадками 12 синів патріарха Якова.

Другий ярус, який складається із напівовалів, – це сакральні місця Ізраїлю: Стіна Плачу в Єрусалимі, гробниця Рахілі, пейзажі.



У березні 2024 року, кореспонденти "МБ" навідалися до майстерні художника.



За підсумками обговорення та шляхом таємного голосування Комітет Шевченківської премії відібрав доробки для участі у третьому турі конкурсу. Фінальний етап заплановано на другу декаду лютого поточного року. Короткий список номінантів Шевченківської премії:

Проза

Белянський Павло — роман “Битись не можна відступити”;
Дереш Любомир (Любко Дереш) — роман “ПОГЛЯД МЕДУЗИ. Маленька книга пітьми”;
Іванина Василь — історичні романи про родину Розумовських “Поціловані Богом”;
Процюк Степан — роман про Євгена Чикаленка “ПАН”;
Щербак Юрій — книга підсумків і пророцтв “Мертва пам’ять. Голоси і крики”.

Поезія

Бик Олексій — книга поезій “#Приголосніголосні”;
Гук В’ячеслав — книга поезій “Кримський літопис”;
Павлюк Ігор — книга поезій “Танець Мамая”.

Літературознавство і мистецтвознавство

Авраменко Олеся — низка мистецтвознавчих науково-популярних творів з авторської серії Accent: книги “БІЛОКУР”, “ПРИХОДЬКО”, “ТІСТОЛ”;
Бітаєв Валерій, Мосенкіс Юрій — книга “Багатовікова літературно-мистецька зброя української перемоги”;
Семенко Лариса — книга “Наш тихий геній Леонтович”;
Тримбач Сергій — книга “Іван Миколайчук. Містерії долі”.

Публіцистика і журналістика

Криштопа Олег — документальний роман “Радіо “Афродіта”;
Лубківська Мирослава (Мирослава Барчук) — авторський документальний цикл “Остання війна” (“Анатомія рашизму” 1 серія, “Какая разніца” 2 серії, “СВО “Війна і мир”” 2 серії).

Музичне мистецтво

Пирожок Мар’ян, Драчук Олександр, Турканик Маркіян (виконавці гурту “Пиріг і Батіг”) — музичний альбом “Замордовані. Подзвін перший”;
Скрипник Олексій (композитор) — хоровий концерт “Катарсис” для мішаного хору acappella на канонічні тексти, Симфонія №3 “Галина” для скрипки і симфонічного оркестру.

Концертно-виконавське мистецтво
Репецька Леся (Леся Тельнюк), Батьковська Галина (Галина Тельнюк) — концертно-виконавська діяльність проєкту “ТЕЛЬНЮК: Сестри” протягом 2020-2025 років;
Ткач Юлія (диригентка, художня керівниця Академічного хору ім. П. Майбороди Українського радіо) — медіапроєкт “За крок до Перемоги”, мистецькі цикли “Постаті”, “Зустріч епох”, концертні програми та фондові записи 2020-2025 років.

Театральне мистецтво

Дмітрієва Оксана (режисерка) — вистави “Вертеп”, “Жираф Монс” Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва, “Буря” Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, “Медея” Івано-Франківського національного академічного театру імені Івана Франка;
Кашліков Кирило (режисер-постановник), Дробна Олена (художниця-постановнця), Сілантьєва Олена (виконавиця ролі Кейтлін Карні), Кобзар Олександр (виконавець ролі Квіна Карні), Боклан Станіслав (виконавець ролі Малдуна) — вистава “Поромник” за п’єсою драматурга Джеза Баттерворта Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки.

Кіномистецтво

Остріков Павло (автор сценарію, режисер) — фільм “Ти – Космос”;
Томенко Тарас (режисер, співавтор сценарію) — повнометражний ігровий фільм “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”.

Візуальні мистецтва

Білик Назар — “Меморіал українським розвідникам”, серії скульптур “Збурений простір”, “Сплав”;
Тітов Микита — серія плакатів “Позивний Україна”;
Турянська Олена — проєкт “АГАПЕ. Абсолютна любов”.

Фотомистецтво

Гром Олена — фотопрєкт “Вкрадена весна”;
Чекменьов Олександр — фотокнига “Обличчя війни” (Faces of War).

Декоративно-прикладне мистецтво

Боньковський Олег (майстер художнього металу) — мистецька серія “Хресна дорога України”;
Мацієвський Ігор (майстер художнього скла) — мистецький проєкт “Народжені у вогні” (серія художніх робіт українського скла);

Федірко Анатолій (художник) — серія вітражів для Головної Синагоги Буковини ім. родини Майбергів, м. Чернівці.

Дизайн

Корнієнко Владислав, Павелець Ілля, Грабко Іван — культурно-мистецький публічний простір Національного цирку України “ММ”;
Стасенко Володимир — проєкт “ЛЮДИНА. Ідентифікація війною”.

Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів

Величко Вікторія, Мельник Ольга, Оксаметний Ігор (куратори проєкту) — мистецький проєкт “ФУТУРОМАРЕННЯ”;
Гаук Тетяна, Грозовська Олена, Кулівник Михайло, Лісова Катерина (куратори виставки), Подольцева Дар’я (дизайнерка виставки) — виставковий проєкт “Алла Горська. Боривітер”;
Конєва Марина, Комаров Олександр, Кочубінська Тетяна, Тимінько Максим, Стебур Антоніна (куратори проєкту) — міжнародний мистецький проєкт “Відчуття безпеки”.
Сахарук Валерій (куратор) — культурно-мистецький проєкт “30х30. Сучасне українське мистецтво”.

Довідка

Національна премія України імені Тараса Шевченка, також відома як Шевченківська премія, кожен рік відзначає авторів у галузях літератури, мистецтва, журналістики. Традиційно офіційне нагородження лауреатів відбувається кожен рік у день народження Тараса Шевченка 9 березня. Проте 2023 року цю традицію було порушено: після бурхливих реакцій на таке рішення комітету, переможців оголосили лише 11 березня. Також запропонували запровадити нову відзнаку і перенесли церемонію нагородження на 22 травня.

Шевченківську премію вважають найвищою в Україні державною нагородою для діячів культури. Її присуджують лише один раз за життя митця за твори, які "є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства". Номінантами можуть бути як громадяни України, так і представники інших держав. У різні роки серед переможців були діячі культури з Німеччини, Польщі, США та Бразилії.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram