Площа в центрі Чернівців, якої вже немає: цікаві факти

На карті нашого міста були площі та вулиці, які впродовж століть поступово зникали.
Серед зниклих – площа Святого Хреста, з 1918 року – Невідомого Солдата. Вона знаходилася на роздоріжжі нинішніх вулиць Шолом-Алейхема, Шкільної та Головної.

Навколо площі розташовувалися адміністративні, військові та освітні установи. Тут був пам’ятний хрест із фігуркою Божої Матері, встановлений в 1831 році за добродійні кошти чернівчани Гертруди Бачко. Була й громадська криниця, з якої чернівчани брали воду.



Площа стала, власне, першим архітектурним ансамблем австрійських Чернівців. Мурований костел Воздвиження Всечесного Хреста разом із адміністративними спорудами – Генеральським домом, гауптвахтою та сусідніми кам'яницями – надали привабливого, насправді європейського вигляду найпершому майдану міста.



Площа Святого Хреста, щоправда, не довго утримувала статус головної – на початку XIX століття цю роль почав перебирати на себе майдан Ринок – майбутня Центральна площа. Нині колишня площа завдяки будинку-кораблю та костелу є однією з архітектурних окрас міста.

Перший кам’яний будинок у Чернівцях з’явився саме на площі Святого Хреста. Він був побудований австрійською адміністрацією у 1780 році – це так званий Генеральський дім. Спершу тут розмістились військова адміністрація та суд, а від 1787 року ця споруда, що постійно обростала різними прибудовами, була осідком також для окружного старости й окружної канцелярії, пізніше – для крайового суду та інших канцелярських установ. У дворі Генеральського дому була школа верхової їзди, а у залі відбувалися концерти та вистави.

На початку жовтня 1823 року в Генеральському домі гостював австрійський цісар Франц І.
По інший бік площі знаходиться римо-католицький костел Воздвиження Всечесного Хреста. Це перший мурований храм чернівецького середмістя, який з його високим шпилем на довгий час став архітектурною домінантою міста. Будувати його почали у 1787 році за дорученням австрійського цісаря Йосифа ІІ, який роком раніше відвідав Чернівці. Імператор сам визначив місце для нового кам’яного храму та не пожалкував на будівництво грошей. Зводити костел взялися одразу ж, але будували надто довго – аж 27 років! Йому постійно не щастило: то через прорахунки архітекторів двічі обвалювалась вежа, то потім він горів.



Храм збудований в єзуїтському стилі. Прототипом його є костел в Римі. Цьому стилю підпорядкований живопис, скульптура, прикладне мистецтво храму. Він також увібрав в себе багато барочних мотивів. Фрескові розписи на стінах і стелі заповнені стилізованими квітковими мотивами, які символізують вічне дерево, дерево життя. Вражають сім неоготичних вівтарів, а також орган, який ще в 70-х роках ХІХ соліття здобув дві медалі, у Відні та Парижі, як найкращий за тембром європейський орган. На бічній стіні святині зберігся найстаріший на Західній Україні сонячний годинник, який костелу передав на зберігання один з австрійських монастирів. Він по сьогоднішній день показує віденський час.

*Ще одна зникла чернівецька площа називалася Єврейською, пізніше – Старий ринок. Вона розташовувалася між нинішніми вулицями Шолом Алейхема та Сагайдачного. Ця площа існувала ще до австрійських часів і була межею міста. У 1906 році її перейменували на честь журналіста Теодора Герцля. Як писала місцева газета Volkswehr 26 грудня 1910 року, тут планували відкрити дім розпусти, що викликало обурення євреїв, які домоглися скасування цього задуму. Площа проіснувала до радянських часів. Нині її можна побачити лише на старих картах міста і поштівках.

*Немає в Чернівцях і площі Фонтанної, яка колись розташовувалася на тому місці, де сходяться шість нинішніх вулиць: Сагайдачного, Синагоги, Хмельницького, Шолом-Алейхема та Головна. Тут збудували шпиталь і будинок для престарілих. Кожного убогого хворого, який не мав засобів для існування та належав до громади, лікували безкоштовно. Шпиталь утримувався за рахунок пожертв. Поруч із шпиталем знаходився старий єврейський цвинтар. Усі будівлі постраждали від зсуву 1995 року, частину з них поглинуло урвище.

Підготувала Надія БУДНА
Листівки з колекції Едварда Туркевича.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram