Військовий вручив прапор із підписами побратимів лікарям з Чернівців

Військовий Микола Лєдяєв разом із дружиною Тетяною спеціально приїхали до Чернівців із Чернігівської області, подолавши понад 700 кілометрів. Саме у Чернівцях чоловік вирішив продовжити лікування після надскладної травми

У серпні, чернівецькі медики провели складну операцію, яка дала чоловікові шанс не лише вижити, а й повернутися до повноцінного життя, йдеться у публікації "МБ".



Подружжя пригадує той день із болем. 8 серпня 2025 року Микола перебував у Чернівцях на практичних заняттях на полігоні. Саме тоді сталася трагедія.

- Машина покотилася згори, ручне гальмо не спрацювало. Ми намагалися її зупинити. Так сталося, що я потрапив під заднє праве колесо, – пригадує Микола.

Хоч автомобіль був легковим, травми виявилися катастрофічними. Швидка доставила чоловіка до Чернівецької обласної клінічної лікарні у вкрай важкому стані. Комп’ютерна томографія показала переломи з другого по дванадцяте ребро – загалом було зламано 11 із 12 ребер, причому в кількох місцях кожне. Лікарі також запідозрили розрив селезінки.

Дружина Миколи Тетяна каже: стан чоловіка тоді і зараз – "небо і земля".

– Пригадую, 8 серпня мені зателефонували об 11-й ранку, а вже ввечері я виїхала до Чернівців. Коли приїхала, Микола міг лише очима рухати. Це був жах. А сьогодні він – справжній герой, – каже жінка.

16 серпня 2025 року торакальні хірурги провели перше оперативне втручання. Стан пацієнта стрімко погіршувався.

За життя військового боролася команда торакальних хірургів Чернівецької обласної клінічної лікарні – Юрій Лук’янчук, Сергій Фрімет, Мирослав Гафтер.

Як розповідає Юрій ЛУК’ЯНЧУК, торакальний хірург, травма була дуже складною.

– Було зламано 11 ребер, деякі – у двох, трьох, навіть чотирьох місцях. Через це виникла так звана флотація грудної клітки: під час вдиху вона не розправлялася, а западала, що призводило до тяжкої дихальної недостатності. Ми виконали остеосинтез ребер спицями Кіршнера. Це нагадувало нанизування намистин: кожен уламок потрібно було точно з’єднати, не пошкодивши кістку. За всю мою практику я ще не "складав" такої кількості ребер, – зізнається Юрій Лук’янчук.



Після першої операції Миколу виписали у задовільному стані. Він лікувався та проходив реабілітацію у Чернігівській області. Чернівецькі лікарі наголосили, що він може обрати будь-яку клініку для наступного оперативного втручання – з огляду на відстань, логічніше було б звернутися до Києва. Та рішення було однозначним.

– Кажу: "Ні, їдемо до Чернівців. Хоч це і майже 800 кілометрів – не має значення". Ставлення, професіоналізм, умови тут на високому рівні, – каже дружина військового.

У грудні торакальні хірурги Чернівецької обласної лікарні здійснили другу операцію – видалили дві спиці. Одна залишилася, її поки що витягувати не можна. Попри це чоловік почувається значно краще.



Повертаючись до лікарні у Чернівцях, Микола привіз із собою особливий подарунок – прапор із підписами своїх побратимів.



– Я замовив прапор, мій товариш передав його хлопцям на позиції, щоб вони залишили свої автографи. Це – для лікарів. Ще один такий прапор передам волонтеру, який безкоштовно прихистив мене і не відходив ні на хвилину, поки не приїхала дружина, – розповідає військовий.

Для лікарів такий подарунок – не просто знак уваги.

– Для нас велика честь допомагати військовим. Ми воюємо на своєму фронті – знаннями й уміннями. Ставлення до військових у нас особливе. У перші місяці війни, коли ще не було все так налагоджено, ми приносили одяг з дому, їжу, підтримували, як могли, – каже Юрій Лук’янчук.

За його словами, головне – не лише врятувати життя, а й повернути людину до повноцінного існування.

– Завдяки відновленню каркасу грудної клітки пацієнт не стане інвалідом, зможе жити нормальним життям, без задухи та ускладнень. Це був надзвичайно складний випадок, але, на щастя, він завершився добре, – підсумовує лікар.

Микола ж переконаний: попереду – відновлення і повернення до служби.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram