Воював під Бахмутом: що відомо про відважного захисника з Буковини Василя Докучаєва

Він був тихим, скромним, добрим у мирному житті. І став мужнім, незламним, вірним сином України у війні. Шлях Василя Докучаєва – приклад того, що сила вимірюється не гучними словами, а чистотою серця й готовністю жертвувати собою заради інших.
Про це повідомляє спільнота "Незабутні: Буковина пам'ятає".
Народився Василь Миколайович Докучаєв 23 грудня 1991 року у Глибокій. У великому домі, де жили мама й тато, два брата і сестра, бабусі й дідусі, було гамірно й тепло. Тут панували любов та повага. Навчався у місцевій гімназії, згодом – у профтехучилищі. В армії не служив.
Працював у комунгоспі – у бригаді, що дбала про благоустрій рідного селища: косив траву, зрізав гілки, прибирав. Робота не здавалася йому тягарем – навпаки, він робив її, ніби творив маленьке диво для людей, серед яких жив.
Для сусідів і знайомих Василь був завжди поруч. Усі знали, якщо попросити про допомогу в господарстві – не відмовить. Після смерті старшого брата й мами він став для сестри опорою, а для племінників Богдани й Артема – справжнім другим татом. Зароблену копійчину приносив додому, щоб купити дітям найпотрібніше. Ніколи не чули від нього ні грубого слова, ні скарги – він був тихим, скромним, слухняним сином і братом, найкращим дядьком.
Та війна перекреслила всі плани та сподівання. У лютому 2023 року Василя Докучаєва мобілізували, відправили на навчання в Коломию, а згодом – у легендарну 10-ту штурмову бригаду "Едельвейс". Командири цінували його за надійність, витривалість, вихованість. Потім був "нуль" під Бахмутом, на Донецькому напрямку.

У серпні Василь Докучаєв приїхав у відпустку, відсвяткував із родиною день народження племінника Артемка. Та незабаром знову повернувся на передову. 8 вересня востаннє зателефонував і попередив, що якийсь час не буде на зв’язку. І все… Телефон мовчав. Час завмер. Спершу була надія, що він зник безвісти. А потім – страшна звістка: Солдат Василь Миколайович Докучаєв, стрілець стрілецького батальйону (військова частина А4267), загинув на Донецькому напрямку.
Поховали Героя у рідній Глибокій. На фасаді гімназії, в якій навчався Василь Докучаєв, йому встановили меморіальну дошку.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Повернутися назад