"Якщо не я, то хто?": у Чернівцях вручили нагороди родичам полеглих воїнів

Сьогодні, 12 листопада, у Чернівцях сімом родинам полеглих воїнів вручили "Орден полеглого воїна". Це відомча нагорода, яку командири військових частин вручають родинам загиблих захисників на знак подяки за їхню службу та жертовність.

Відзнаки вручали побратими полеглих із 33-ї окремої механізованої бригади, пише molbuk.ua.



У невеликій залі зібралися родини загиблих воїнів. На екрані навпроти – фотографії захисників. На столі поруч лежать нагороди, біля кожної – по одній троянді. Перед нагородженням військовий капелан запросив усіх присутніх до спільної молитви.

Начальник відділення цивільно-військового співробітництва 33-ї окремої механізованої бригади полковник Олег Новосад зазначив:

"Ці нагороди – відзнаки командира бригади. Наша бригада вже третій рік веде бойові дії на важких напрямках. Ми вирішили створити такий орден і вручаємо його родинам полеглих побратимів.

Коли ми приїжджаємо за тисячі кілометрів, щоб вручити ці нагороди, родичі побратимів приймають нас по-особливому, адже ми воювали разом із цими хлопцями, багатьох знали від моменту призову до їхньої загибелі".

Наразі бригада перебуває на Добропільському напрямку.

Іван Гнатюк, батько полеглого воїна Андрія Гнатюка, зі сльозами на очах розповів:

"Він мобілізувався сам. Коли мій друг запитав у нього, куди він іде, бо ж знав його, він виріс на очах усіх моїх друзів, Андрій відповів: “Якщо не я, то хто?” Дуже шкода, що такий цвіт нації, як мій син та інші діти, забирають у нас ці звірі. Це був мій старший син…".

Сестра полеглого старшого солдата Олександра Федюка згадує:

"Ця нагорода моєму братові, старшому солдатові, означає для нас зв’язок із тим часом, який ми пережили. Коли ми дізналися, що він у зоні бойових дій отримав важке поранення, це було справді страшно. Ми місяць боролися за його життя разом із лікарями різних міст. Але дива не сталося – і наш Олександр став ангелом, який охороняє нас із небес.

Він пішов добровольцем ще на початку повномасштабного вторгнення. Спершу служив у Чернівцях, а потім виконував завдання в Покровську. Ми не знали точно, які обов’язки він виконував: Олександр завжди казав мамі просто – що все добре. Він оберігав родину від хвилювань".



Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram